11:49 27 листопада 2017 р.
Відео: Львівський прес-клуб
З початку року тільки у Львівській області поліція склала 3 754 протоколів щодо домашнього насильства. З них 70 справ передано до суду.
Про це сьогодні, 27 листопада, під час прес-конференції на тему:
«Хто і чому гальмує закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та як він може захистити «сімейних» жертв. 25 листопада-10 грудня - міжнародна кампанія «16 днів протидії ґендерному насильству», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила старша інспекторка з особливих доручень управління зі забезпечення прав людини ГУ Національної поліції України у Львівській області Оксана Санагурська.
- Ми зафіксували тільки звернення від жінок. Чоловіки до нас зі скаргами на домашнє насильство не зверталися, - зазначила вона.
За її словами, зараз відповідальність за домашнє насильство в Україні дуже мала. І це стимулює чоловіків продовжувати знущатися над жінкою у родині.
- Протокол про домашнє насильство оформляє дільничий поліціянт або працівник патрульної поліції. Цей протокол передається до суду. І якщо немає тілесних ушкоджень, то суд призначає громадські роботи. Якщо агресор не виконує вироку суду, то його можуть заарештувати на 15 діб. Якщо є легкі тілесні ушкодження, то суд призначає штраф у 825 гривень, - поліціянтка зауважила, що зараз росте домашнє насильство. Вона пов’язує це з тим, що в Україні не працюють корекційні програми для воїнів АТО.
За словами голови ГО "Центр «Жіночі перспективи" Любові Максимович, тільки в Україні за рік від фізичного та сексуального насильства потерпає 1,1 млн жінок. І лише 16 відсотків постраждалих звертаються до правоохоронних органів та один відсоток – до медиків.
- 600 жінок в рік гинуть від насильства. Для порівняння: 74 жінки загинули внаслідок військових дій. При цьому економіка України втратила півтора мільйона доларів. Через непрацездатність жінок, які потерпають від домашнього насилля, Україна втратила вже 2,4 млн доларів на рік, - за її словами, суспільство країни втрачає загалом 208 млн доларів на рік через домашнє насильство.
Щоби не зазнавати таких економічних збитків, на думку Любові Максимович, Україна повинна ратифікувати Стамбульську конвенцію.
Адвокатка ГО «Центр «Жіночі перспективи», представник департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Галина Федькович нагадала, що рік тому, в листопаді 2016 року, Україна очікувала на ратифікатицію Стамбульської конвенції, прийняття Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Закону «Про внесення змін до інших законів, які спрямовані на забезпечення ефективного захисту жінок від домашнього насильства».
- На жаль, цього не сталося. Під тиском радикальних політичних та релігійних груп Стамбульська конвенція не була ратифікована. Закон «Про протидію домашньому насильству» був прийнятий у першому читанні з деякими редагуваннями. Така сама доля спіткала закон про внесення змін до інших законодавчих актів. Упродовж року Всеукраїнська рада церков висловлювалася своє негативне ставлення до цієї конвенції. І в жовтні цього року було погоджено вищезгадані проекти законів. Але на сьогодні до парламенту подано тільки законопроект про внесення змін та доповнень до інших законодавчих актів. Закон про домашнє насильство дотепер в доопрацьованому вигляді до парламенту не внесено. А ратифікацію Стамбульської конвенції, м’яко кажучи, взагалі замовчують. Ми вважаємо це негативними тенденціями, - Галина Федькович каже, що наразі ніхто не може сказати, коли ж ця конвенція буде ратифікована.
Психолог, заступник голови ГО «Центр «Жіночі перспективи» Марта Чумало зазначила, що Стамбульську конвенцію вже ратифікували навіть ті країни, де релігія має великий вплив: Туреччина, Польща, Італія та Грузія. Тому українські активістки не розуміють позиції церкви в Україні щодо захисту жінок від домашнього насильства.
Адже в Україні жінки потерпають від домашнього насильства. Це й жінки, які втекли від війни; жінки, які мешкають у сільських районах; жінки з інвалідністю; жінки, які втекли від своїх насильників з тимчасово окупованих територій.
Наразі в кожній області є по одному центру, де жінки можуть тимчасово перебувати певний час разом з дітьми.
- Але до мене звернулася жінка, яку приймали в цей центр з меншою дитиною, якій всього три роки. А ось старшу, дванадцятирічну, відмовилися впустили, - за словами Оксани Санагурської, наразі дітей, на очах яких їхній батько бив маму, не вважають жертвою насилля.
Галина Федькович зауважила, що Стамбульська конвенція чітко каже, що дитина, яка стала свідком домашнього насильства, є також жертвою насильства і має право на реабілітацію.
- Ця дитина має бути ідентифікована державою і отримати послуги психолога та соціальні послуги. У нас зараз ці діти «губляться». Навіть якщо жінка у заяві до поліції вказує, що під час насильства були присутні діти, на це не звертають уваги, - говорить вона.
Також, за словами Марти Чумало, жінка може перебувати у вищезгаданому центрі тільки три місці. А потім вона змушена повертатися до насильника, в ту ж хату, де над нею знущався чоловік. Тому що їй нікуди йти.
- Проводили дослідження, яке показало, що домашнє насилля – це третя причина, через яку жінки змушені були виїжджати за кордон на заробітки, - розповідає вона.
Довідка від ГО «Центр «Жіночі перспективи»
Від 25 листопада до 10 грудня міжнародна спільнота організовує кампанію «16 днів протидії ґендерному насильству».
Понад 1000 організацій з більше як 100 країн світу беруть участь у цій щорічній кампанії, що закликає до припинення всіх форм насильства над жінками. Україна приєдналась до міжнародної кампанії у 2000 році, а вже у 2001-му цю акцію проводили на загальноукраїнському рівні.
Упродовж минулого року держава вжила певних кроків до подолання ґендерно зумовленого насильства і задля захисту прав потерпілих.
24 лютого 2016 року затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року. На виконання цього плану 12 вересня 2016 року ЛОДА затвердила план заходів до 2020 року у Львівській області.
14 лютого 2017 року Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок розглянув восьму періодичну доповідь України та надав рекомендації з поліпшення виконання Україною Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, значна частина яких стосується захисту жінок від насильства.
До 2016 року було розроблено законопроекти, необхідні для приведення законодавства у відповідність до ратифікованої Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), яка була підписана Україною у 2011 році.
Однак 17 листопада 2016 року Верховна Рада України не проголосувала за ратифікацію Стамбульської конвенції, а прийняття закону про запобігання та протидію домашньому насильству і внесення необхідних змін до інших законів у першому читанні відбулося за умови, що з них буде вилучено термін «ґендер».
За 2017 рік до другого читання було підготовлено лише проект закону про внесення змін до деяких законів, а проект закону про запобігання та протидію домашньому насильству не було доопрацьовано.