Польща фіксує безпрецедентне зростання кількості українців віком 18-22 роки, які в'їжджають з України

Про це повідомляє Rzeczpospolita, пише DailyLviv.com. 

З 26 серпня молоді українці можуть подорожувати за кордон, попри воєнний стан у країні. Це стосується чоловіків віком 18-22 років. Українська влада послабила обмежувальні правила мобілізації, щоб дозволити – за офіційною версією – «молодим українцям навчатися та працювати за кордоном».

«Електорат віком 18-30 років – це база президента Володимира Зеленського. Саме завдяки цій групі він, по суті, виграв вибори 2019 року. Він хоче повторити це після війни», – сказав Rzeczpospolita Кшиштоф Нєчипор, експерт Центру східних досліджень. Ця зміна тим більше дивує, враховуючи, що лише шість місяців тому Україна, як повідомляється, відправляла на фронт 18-річних.

Згідно з останніми даними з кордону, отриманими «Rzeczpospolita», рішення української влади мало руйнівний вплив на Польщу. Вже за перший тиждень дії нових правил було зафіксовано безпрецедентне зростання кількості  українців, які в'їжджають до Польщі у цій віковій групі – аж 10 600 упродовж першого тижня дії правил.

«Rzeczpospolita» запросила статистику з польського кордону за тиждень, що передував запровадженню змін для молодих українців, та за перший тиждень їхньої імплементації.

Читайте також: Уряд дозволив жінкам-депутаткам місцевих рад виїзд за кордон

За словами лейтенанта Пйотра Закеляржа, речника командира підрозділу прикордонної охорони Бещадів, за попередній тиждень, тобто з 21 до 27 серпня 2025 року, на підкарпатських прикордонних переходах з Україною було оформлено загалом 279,5 тисячі мандрівників (виїхали 143,2 тисячі), з яких прибули приблизно 500 чоловіків, громадян України віком від 18 до 22 років (виїхали за цей час понад 650 чоловіків цієї вікової групи). 

Тим часом між 28 серпня та 3 вересня 6100 чоловіків-громадян України віком від 18 до 22 років прибули на ті самі пункти пропуску через кордон з Україною (а 2000 чоловіків цієї вікової групи виїхали). Це збільшення більш ніж у дванадцять разів (на 5600 осіб більше).

Схожа ситуація спостерігається на ділянці польсько-українського кордону в Люблінському воєводстві. За словами молодшого прапорщика Павла Смика з Надбужанського відділу прикордонної охорони, з 21 до 27 серпня 2025 року з України прибуло загалом 87 887 мандрівників (виїхало 99 124), з них 461 чоловік (громадянин України) віком від 18 до 22 років (виїхало 575). За період дії нових правил – з 28 серпня до 3 вересня – з України прибуло 4 605 українців віком від 18 до 22 років (виїхало лише 1 301). Це становить збільшення на понад 4 000 осіб (майже вдесятеро).

Що це означає для Польщі?  «Нам безумовно потрібно спостерігати, контролювати та реагувати на це явище, якщо щось піде не так. Однак я не вважаю, що це становить якусь загрозу для нашої країни. Іноземців перевіряють на кордоні», – каже Бартош Ромович, член партії «Польща 2050» та заступник голови парламентського комітету з питань адміністрації та внутрішніх справ.

Лейтенант прикордонної служби Пйотр Закелярж запевняє, що прикордонна служба перевіряє вимоги до в'їзду всіх осіб, які в'їжджають до Польщі.  «Перевірки включають перевірку особи, дійсності документів, мети поїздки та фінансових можливостей, а також перевірку баз даних», – пояснює офіцер.

Після початку російського вторгнення, тобто з лютого 2022 року, українцям віком від 18 до 60 років було заборонено залишати свою країну.

Водночас за словами прем'єр-міністра України Юлії Свириденко, рішення також стосується людей, які з різних причин опинилися за кордоном. Раніше заборона на поїздки була пов'язана з тим, що молоді чоловіки, які вже виїхали за кордон, боялися повертатися до країни – знаючи, що вони ніколи не поїдуть. «Ми хочемо, щоб українці якомога повніше підтримували зв'язки з батьківщиною», – сказала Свириденко, пояснюючи мету змін. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко додав, що «мета полягає, перш за все, в тому, щоб надати молодим українцям більше можливостей для навчання, стажування та легального працевлаштування за кордоном, щоб вони згодом могли використовувати отриманий досвід для розвитку України».

Чим керувалася українська влада, дозволяючи молоді виїхати? На жаль, вирішальними були політичні розрахунки, а не екзистенційні та військові міркування.

Кшиштоф Нечипор, головний спеціаліст команди Білорусі, України та Молдови Центру східних досліджень

«На жаль, вирішальними були політичні розрахунки, а не екзистенційні та військові міркування. Передусім це було очікування влади в Києві, включаючи самого президента Володимира Зеленського, що вдасться досягти припинення вогню і одразу після цього провести вибори», – сказав Rzeczpospolita Кшиштоф Нєчипор, головний спеціаліст команди Білорусі, України та Молдови Центру східних досліджень.

Він зазначає, що Зеленський дуже уважно ставиться до молоді, про що свідчить його поведінка під час так званих картонних демонстрацій – протестів проти нового закону, що регулює діяльність антикорупційних органів  у країні. В результаті протестів молоді Зеленський поступився та пообіцяв прийняти новий закон, який гарантуватиме незалежність антикорупційних органів.

«Влада в Києві дуже уважно ставиться до цієї соціальної групи. І це одна з головних причин нинішнього відкриття кордону», – зазначає аналітик OSW.

Це рішення було розкритиковане Польською конфедерацією. «Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які повинні захищати свою країну, але водночас обтяжувати польських платників податків вартістю власного дезертирства. (...) Польща не може бути соціальною базою для дезертирів! Ми не повинні допускати до Польщі українців призовного віку!» – написала партія на своїй сторінці в соціальних мережах.

За словами Мирослава Шкорки, президента Об’єднання українців у Польщі, Україна таким чином «нормалізує життя своїх громадян». «  У мене немає чіткої думки щодо того, чи це гарне, чи справедливе рішення. Я, безумовно, розумію його, бо воно впливає на молодих людей, які хочуть навчатися, вчитися та жити нормальним життям», – каже Шкорка.  Він визнає, що «в останні роки ми спостерігали феномен молодих чоловіків, які бажали втекти з країни, і це було проблемою». «Сьогодні ми маємо іншу ситуацію. Це натяк на молоде покоління, яке матиме вирішальний вплив на майбутню відбудову України. І їх не можна зводити виключно до потенційних солдатів. Вікова група 18-22 роки – це не та вікова група, з якої набирають до армії. Ця вікова група – 24+», – наголошує Шкорка.

Однак Кшиштоф Нєчипор з OSW вважає, що це рішення впливає на війну, що триває. «Воно вже має наслідки. Просування російських військ, таке як у Доброполі та Покровську, зумовлене не якоюсь зміною тактики чи новими військовими ініціативами, а радше нестачею особового складу на фронті. Щобільше, сам Олександр Сирський нещодавно визнав, що весняна мобілізація в Україні провалилася. А такі рішення, як рішення про відкриття кордону, лише поглиблять нестачу особового складу в українській армії», – вважає експерт.

Щобільше,  лише рік тому українська влада хотіла притягнути до відповідальності тих, хто втік за кордон — зазвичай за хабарі — і повернути їх до країни. Однак, з цих заяв нічого не вийшло.

Експерт Центру східних досліджень зазначає, що для осіб віком 25-27 років пропонували щорічну фінансову винагороду в розмірі 1 мільйона гривень плюс пільгові ставки за іпотекою, і навіть це не переконало молодь вступати до лав української армії. «Таким чином, це підпорядкування безпеки української держави політичним цілям. Це слід розглядати як дуже несприятливе рішення з боку української влади», –  каже Кшиштоф Нєчипор .

За словами генерала Романа Полька, Україна спустошена тривалою війною, професійна армія знищена, багато солдатів загинуло.

«Мирні українці, яких призвали до армії, відчувають себе «гарматним м’ясом». Після короткого тренування їх викидають на передову, до чого вони не готові. Я б не звинувачував цих молодих людей у ​​тому, що вони їдуть за кордон. Солдат НАТО воює інакше, ніж той, кого забрали в арешт і кинули на передову», – пояснює генерал Полко.

«Український народ відчуває, що мусить вижити. Україна вже збезлюднена війною на виснаження. Я не здивований, що вони хочуть навчитися ремесла, працювати, заробляти гроші та жити нормальним життям. У цьому й проблема: з одного боку, українці гинуть, даючи нам час підтримувати нашу обороноздатність, бо якби Україна впала, ворог був би у нас на порозі. З іншого боку, деякі українці не воюють», – визнає генерал Роман Полько.

Він оцінює, що деякі з чоловіків, які пішли з першою хвилею, можуть повернутися.

«Можливо, ми могли б створити тут навчальний центр, забезпечити цих людей індивідуальним спорядженням та ресурсами, надати їм можливість для ретельної підготовки. З іншого боку, можливо, нам потрібно розробити якісь системні рішення для побудови структур, які могли б брати участь у бойових операціях в Україні», – пропонує колишній керівник GROM.

– Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, значна частина цієї молоді вирішить виїхати за кордон, ймовірно, з перспективою постійного проживання в країнах Західної Європи до закінчення конфлікту, – каже Кшиштоф Нєчипор.

Нагадаємо, 5 вересня Держприкордонслужба повідомляла, скільки чоловіків 18-22 років виїхали з України.