15:05 17 жовтня 2016 р.
Фото: Львівський прес-клуб
Відео: Львівський прес-клуб
Український філолог, яка змушена виїхати з тимчасово окупованих територій, створила у Львові домашню швейну майстерню.
Про це сьогодні, 17 жовтня, під час відеомосту з Ужгородом на тему: «Проблеми адаптації та соціалізації внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила вона сама, тренер ГО «Центр просвітництва та розвитку людини» Наталія Кантаровська.
За її словами, на початках вона випробувала на собі всі труднощі та негаразди життя вимушеної переселенки: розгубленість, страх, безробіття та інше. А потім зрозуміла, що не варто сидіти і чекати допомоги, а треба діяти.
- У мене дійсно цікава історія. Я зараз представляю громадську організацію, яка колись допомогла мені. Я була учасницею однієї з грантових програм і виграла грант на започаткування власної справи. У мене зараз домашня майстерня з пошиття та переробки одягу, хоча за освітою я – український філолог та викладач з досвідом. І тут стикнулася з тим, що роботи за освітою немає, то вирішила заробляти тим, що я вмію ще, - розповідає Наталія Кантаровська.
Проте створенням майстерні вона не обмежилася. Отримавши допомогу у громадській організації, вона продовжувала спілкуватися з її членами. Зараз «Центр просвітництва та розвитку людини» реалізує правозахисну програму за підтримки міністерства закордонних спав Естонської республіки. І в цій програмі вона працює як тренер. Досвід учительки зі стажем став переселенці в нагоді і тут.
Керівник ГО «Закарпаття-Донбас» Костянтин Блажевич зауважив, що в Закарпатті серед опитаних внутрішньо переміщених осіб 70 відсотків висловили бажання залишитися жити там, куди переїхали, а не повертатися додому.
- Саме тому найбільша проблема, яку ми намагаємося вирішити, – це житло та робота. Ужгородська міська рада передала нам котельню, яку ми переобладнаємо під житло для переселенців, - каже він.
За словами заступника керівника ГО «Закарпаття-Донбас» Тетяни Хорошилової, велика кількість переселенців хочуть отримати землю не тільки для будівництва, але й для сільськогосподарських робіт. Хоча, за її словами, з Донбасу на Закарпаття переїхало багато спеціалістів у гірничо-видобувній галузі. Проте роботи за спеціальністю вони знайти не можуть.