21:25 20 червня 2023 р.
«Наші гроші. Львів» знайшли документальні підтвердження такій версії.
Dailylviv.com публікує у дещо скороченому вигляді матеріал «Наші гроші. Львів» про виявлення підпільного складу (точніше двох складів) з сотнями тонн гуманітарки у маленькому селі Убині на Львівщині, що стало одним з найбільш гучних успіхів Бюро економічної безпеки. Але результати понад чотирьох місяців розслідування цієї справи не тішать – досі немає офіційних підозрюваних, хоча встановлені і власники, і орендатори.
Скупа інформація про хід розслідування свідчить, що майже рік «невстановлені особи» набивали склади гуманітарною допомогою, яка потім там місяцями пліснявіла і лише нещодавно потрапила до тих, хто її справді потребує.
Але в цій історії виявився несподіваний поворот. Знайдені редакцією «Наші гроші. Львів» документи свідчать, що на цих складах була не лише іноземна гуманітарна допомога, але й виготовлена на замовлення Міноборони продукція для української армії.
Ці склади розташовані на околиці села, далі лише поля. Як стверджують місцеві мешканці, впродовж майже року туди прибували і відбували вантажівки, склади були під охороною.
На момент повторного візиту журналістів НГЛ у травні склади вже були порожні. Біля обох складів кореспонденти виявили купи дерев’яних піддонів, поліетиленові упаковки, зім’яті паперові коробки з написами польською, українською, англійською і німецькою мовами, брудний одяг (і дитячий, і дорослий), сумки, а також аркуші з номерами і підписами «Обшук складського приміщення за адресою: вул. Шкільна, 9Ж с. Убині, Львівський район, Львівська область».
На момент нашого першого візиту у квітні, коли обшуки ще тривали, цих куп зі сміттям не було. Тепер, саме в цих купах, були виявили несподівані документи: етикетки та пакувальні листи (супровідні документи з даними про кількість товару, виробника і постачальника, номери угод і дати їх укладення). Усі ці папери стосувалися різних елементів військової форми – як-от кашкети, польова літня форма, фуфайки, шкарпетки, бойові сорочки, літні черевики (коробка з маркуванням) та бойові індивідуальні рюкзаки.
Місяць тому цих документів там не було. Журналісти знайшли майже 20 таких листків, на багатьох з них прямо вказано, що описані товари є власністю Збройних Сил України і вони не призначені для продажу. Номери деяких угод починаються абревіатурою МОУ (Міністерство оборони України). Лише один з вказаних виробників виявився іноземним, всі решта – українські.
Датою виготовлення військових товарів, згідно з цими документами, є не тільки 2022 рік, але й 2023-й. Останні з них датовані лютим цього року, а один з документів, ймовірно, навіть березнем – він зберігся частково. Нагадаємо, розслідування щодо складу в Убинях офіційно стартувало 4 лютого.
Редакція НГЛ змогла верифікувати достовірність кількох знайдених документів – такі угоди справді укладали з Міноборони. Нам також вдалося підтвердити, що один з виробників постачав замовлений у нього товар на військовий склад в одній із західних областей. Яким чином ці товари потрапили пізніше на невідомо чий склад в Убинях – мало б з’ясувати слідство.
Міністерство оборони у відповідь на запит НГЛ з детальним переліком договорів відповіло ухильно: «…речове майно відповідно до умов укладених договорів за період 2022-2023 років поставлене в повному обсязі на Обʼєднані центри забезпечення речовим майном (місце поставки Товару (партій Товару), які визначені умовами договорів».
Міноборони також стверджує, що в Убинях немає військових складів, та й БЕБ не повідомляло про виявлення там чогось, окрім гуманітарки.
Спочатку цю справу територіальне управління БЕБ у Львівській області розслідувало за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за ввезені в країну товари). Проте нещодавно справу передали у поліцію – тепер її розслідують за ст. 201-2 ККУ (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги).
Інформацію та документи, що підтверджують походження товарів з країн ЄС, БЕБ отримало від митних органів, йдеться в останньому прес-релізі. Але митниця не змогла підтвердити НГЛ цю інформацію, як і те, хто це ввозив і для кого, оскільки запитів від БЕБ було дуже багато, як і самих гуманітарних вантажів, які пройшли через кордон з початку повномасштабного вторгнення.
Водночас в усіх релізах БЕБ немає ні слова, що на складі могла бути не лише гуманітарна допомога, але й товари для військових, виготовлені за бюджетні кошти. «Харчові продукти, дитячі товари, постільна білизна, ковдри, засоби гігієни, побутова хімія, одяг – всього біля тисячі піддонів», – так описували знайдене в прес-релізі.
Спочатку наявність в Убинях бойових військових рюкзаків, комплектів польової форми та окремих елементів військового одягу львівське БЕБ у відповіді на запит НГЛ не спростувало і не підтвердило, бо запитувана інформація «містить відомості досудового розслідування, яке на даний час триває». Пізніше БЕБ прямо заявило, що товарів для військових на складах в Убинях не знайшли.
Прокуратура Львівської області у відповідь на запит НГЛ теж заперечила виявлення при обшуках товарів для військових.
На думку журналістів, знайдені документи (детальну інформацію з яких вони свідомо не розголошують публічно) свідчать про те, що на складах зберігали і товари для військових. Чи вони були на складі на момент обшуку, чи їх оперативно вивезли до того, мало б встановити слідство.
P.S. Раніше НГЛ повідомляли, що ділянку, де розташовані склади, ще з 2019 року орендує ТОВ «Нива Один». Його власником є 32-річний Тарас Зінюк з Волині, але зв’язатися з ним не вдалося. Право підпису від «Нива Один» мав Ярослав Максимович, який у розмові з НГЛ підтвердив, що саме на території його складів проводились обшуки БЕБ, однак відмовився відповідати на уточнювальні питання.
Кілька тижнів тому журналісти виявили, що Максимовичу передали склади в користування зовсім інші люди. І це не компанія «Нива один», яка є орендарем земельної ділянки, а фізичні особи – Андрій Слюзар та Любомир Мамчук. А 19 червня апеляційний суд відмовився скасувати арешт на ці склади за їхніми зверненнями. На засідання ні Слюзар, ні Мамчук, ні їхній адвокат не з’явились. Хоча раніше адвокат Ігор Василюк запевняв НГЛ, що його клієнти жодного стосунку до історії з гуманітарним складом не мають.
Хто ж реально складав сотні тонн вантажів на цих складах – громадськості досі невідомо, конкретних підозр також не висунуто, хоча слідство має великий арсенал засобів: від доступу до камер спостереження (в тому числі і на трасі) - до митних даних.
Поки БЕБ втішає всіх короткими релізами, мовляв, передали товари військовим і постраждалим регіонам, знайшли власника та орендаря складських приміщень, а також і благодійний фонд, який вів діяльність за цією ж адресою.
Але всіх цікавить, хто саме з метою наживи приховував гуманітарну допомогу на підпільних складах? І чи були там товари, призначені для військових?
1,5 млн євро пожертв естонців отримала приватна компанія манікюрниці зі Львова