11:52 29 вересня 2015 р.
Фото: 104.ua
Коштів вистачає лише на половину необхідних робіт.
«Для виявлення витоків газу спеціалісти ПАТ «Львівгаз» перевірили технічний стан понад 24 тисяч кілометрів газопроводів та обладнання майже 4,5 тисячі газорозподільних пунктів. Але коштів вистачає лише на половину необхідних робіт», – повідомили сьогодні, 29 вересня, «Щоденному Львову», на підприємстві, де також розповіли:
«Щоденно фахівці ПАТ «Львівгаз» виходять на проведення планового огляду газопроводів. Додатково, окремо сформовані бригади перевіряють технічний стан обладнання на газорозподільних та шкафних регуляторних пунктах, що регулюють тиск при постачанні блакитного палива.
Ці заходи дозволяють знайти місця витоків газу, які можуть стати причиною серйозних аварій та ліквідувати їх. У цьому році лише у місті Львові під час планових обстежень було виявлено понад 600 місць пошкоджень та проведено роботу з їх усунення.
Такий стан справ із газопроводами на Львівщині спричинений довгим терміном їх експлуатації. Адже газові мережі в регіоні є одними з найстаріших в Україні. Наприклад, в області експлуатується приблизно 4,4 тисячі кілометрів газопроводів, яким понад 40 років.
Через брак коштів частину газопроводів підприємству доводиться латати лише точково, щоб попередити можливе виникнення аварій. Головний інженер «Львівгаз» В’ячеслав Іванченко повідомив: «Звичайно, точковий ремонт не дає таких довготривалих результатів, як реконструкція чи повна заміна газової мережі. Однак, через брак коштів впродовж року ми можемо капітально відремонтувати лише 50 км. газопроводів».
Фактично, коштів вистачає лише половину необхідних робіт. Наприклад, ремонти уже виконані на 24 об'єктах, які розташовані як у місті Львові, так і по області. А ще на 26 об’єктах роботи тривають.
Разом з реконструкцією газових мереж підприємство намагається впроваджувати і сучасні технології, які дозволяють оперативно реагувати на виникнення аварійних ситуації. Так, на 35 газорозподільних пунктах свого часу було встановлено телеметрію, яка дає можливість дистанційно контролювати тиск газу, температуру та можливе спрацювання автоматики.
В’ячеслав Іванченко розповів також: «Наразі впровадити такі системи на усіх інших об’єктах ми не можемо, знову ж таки, через відсутність належних фінансів. Тому, щоб забезпечити стабільне постачання газу в регіоні, подекуди доводиться залучати усі можливі ресурси. Наприклад, виготовляти деяке обладнання доброю волею та силами наших працівників. Хоча на це також потрібні відповідні кошти».
За його словами, тарифи на постачання і транспортування газу є основним джерелом виручки підприємства. Відтак, компанія навіть не може отримати кредиту для модернізації мереж, адже не матиме джерел на погашення його відсотків. Водночас, державна політика сьогодні побудована таким чином, що безпека постачання газу в регіоні фінансується за залишковим принципом».