10:34 11 серпня 2024 р.
Українські сили проникли на територію Росії зі значною кількістю інженерної техніки, з машинами для розмінування, реактивними системами залпового вогню Himars, далекобійними мінометами та наземними підрозділами ППО.
Про це пише у статті для Sunday Times запрошений професор оборонних досліджень з Королівського коледжу Лондона та науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних збройних сил Майкл Кларк. Цю статтю DailyLviv.com подає у викладі ВВС Україна.
Вторгнення України на російську територію в Курській області минулого тижня застало зненацька й Москву, й західних прихильників Києва, навіть у Вашингтоні.
Спочатку здавалося, що це чергова вилазка антипутінських ополченців, проте до четверга стало зрозуміло, що Київ намагається завдати стратегічного контрудару Росії, і до цього доклав руку президент Зеленський, вважає Кларк.
"На всьому цьому лежать особисті відбитки пальців президента Зеленського. Протягом багатьох місяців у Києві було секретом, що президент тиснув на своїх воєначальників, щоб ті розпочали літній наступ", - йдеться у матеріалі.
З огляду на проблеми з людьми й ресурсами України, вони вагалися.
Але Зеленський відчайдушно намагався змінити наратив про те, що Україна програє війну.
"Успіхи в Чорному морі та операції проти російських військ у Криму не привертають уваги світу, коли армію його країни повільно, але невпинно витісняють з більшої території на сході України, - зазначає автор. - Тож Зеленський намагається знайти спосіб зупинити або повернути назад цю динаміку".
"Цей стратегічний військовий вибір дуже відповідає його стилю: сміливий і ризикований", - додає Кларк.
План, безумовно, ризикований, зазначає експерт. До того ж тепер на Заході почнуть нервувати через те, що натовська військова техніка за фактом опинилася на території Росії.
Стратегічна мета цього удару також обмежена, вважає експерт.
Крім політичних цілей, у Києві сподіваються, що атака відверне російські війська з інших фронтів - насамперед, від наступу на Донбасі навколо критично важливого Часового Яру і по дорозі на Покровськ, де українська армія явно зазнає труднощів.
Якщо дуже пощастить, українські військові можуть сподіватися захопити Курську атомну електростанцію у відповідь на окупацію Росією української Запорізької електростанції 2022 року.
Проте перебіг операції залежатиме від того, як довго ЗСУ зможуть утримувати територію, пише військовий дослідник.
Він зауважує, що зараз все вказує на те, що Київ налаштований серйозно.
В операції беруть участь від 6 до 10 тисяч військовослужбовців із 22-ї та 88-ї механізованих бригад, а також із 80-ї десантно-штурмової бригади.
Операції передувала вражаюча атака радіоелектронної боротьби, яка засліпила оборону російського кордону та притупила потужність їхніх безпілотників, йдеться у матеріалі.
Обладнання, яке використовували під час цього вторгнення, включає американські бойові броньовані машини Stryker і німецькі броньовані машини піхоти Marder, а також американські M2 Bradley.
Ще більше привертає увагу те, що українські сили проникли на територію Росії зі значною кількістю інженерної техніки, з машинами для розмінування, реактивними системами залпового вогню Himars, далекобійними мінометами та наземними підрозділами ППО, зауважує Кларк.
Українська армія, очевидно, має намір утримати територію у створеній нею кишені.
Північне угруповання Росії вздовж кордону зазвичай складало близько 50 000 людей, але більшість з них були зосереджені на Бєлгородському напрямку. Там вони мали підкріплювати наступ Росії на Вовчанськ, який зупинився.
Київ готовий ризикувати солдатами й технікою, щоб досягти чогось на цьому напрямку, вважає автор матеріалу.
При цьому критики Зеленського стверджують, що йдеться про зловживання як життями військових, так і технікою, якої ЗСУ потребує на сході України.
Водночас The Times пише, що цей контрудар не може переломити хід війни.
Військовий успіх операції буде вимірюватиметься тим, наскільки дорого українці зможуть змусити Москву заплатити за повернення своєї території. Якщо боротьба затягнеться і ціна буде високою, українські війська можуть відчути непропорційну вигоду в інших місцях.
Наступ у Курській області - що відомо
6 серпня українські військові розпочали неочікуваний наступ на території Курської області.
За даними аналітичного центру DeepState, близького до міністерства оборони України, вранці 6 серпня ЗСУ прорвали кордон і здійснили удар біля Свердліково та Олешні в Курській області в напрямку Суджі.
Російські мілітарні телеграм-канали повідомляли, що станом на 8 серпня як мінімум західна частина міста перебувала під контролем ЗСУ.
Газета The Washington Post з посиланням на "радника президента Володимира Зеленського" писала, що Україна нібито взяла під контроль газовимірювальну станцію Суджа в Курській області.
Згодом бійці 61-ї бригади заявили, що Суджа перейшла під контроль України.
За даними ВВС Україна від джерела, наближеного до військового керівництва, ЗСУ дійсно взяли під контроль більшу частину міста і основні дороги до нього, зокрема на Курськ, ще ввечері 7 серпня.
Також українські війська обійшли Суджу і продовжили активний рух на північ, зокрема до селищ Мартинівка, Южний і Нікольський за 6-12 км далі.
Українська влада кілька днів ніяк не коментувала події на Курщині. Тільки ввечері 10 серпня у зверненні Володимир Зеленський заявив, що "головком Сирський доповідав щодо фронту та наших дій і витисканню війни на територію агресора".
"Україна доводить, що дійсно вміє повертати справедливість та гарантує саме такий тиск, який потрібен, – тиск на агресора”, – додав Зеленський.