Рекомендації ЄС. Як організувати ефективне повернення українців додому

Рада ЄС схвалила офіційні рекомендації для країн-членів про те, як після війни завершувати тимчасовий захист, який Євросоюз надав українцям через російську агресію. Про це повідомляє BBC-Україна, пише DailyLviv.com.

Документ передбачає спільні рамки, в межах яких окремі країни по-своєму завершуватимуть тимчасовий захист, - так само як ця система працювала від 2022 року. У червні 2025 року ЄС подовжив свій захист для українців до березня 2027 року.

У документі підкреслюється, що його мета – організувати ефективне повернення українців додому та їхню успішну реінтеграцію, - але лише після того, як "дозволятимуть умови".

Крім того, йдеться також про те, аби країни ЄС розробили свої способи надання дозволів на проживання (резиденцію) для тих українців, які підпадають під певні умови.

Все це робиться для того, аби відмова від тимчасового захисту була поступовою, і щоб в урядів та людей був час приготуватися. Як саме ЄС планує це зробити?

"Хоча тимчасовий захист залишається свідченням солідарності Союзу з народом України, він за своєю природою є тимчасовим, - йдеться у рекомендаціях. - Тому необхідно підготувати поступовий, сталий та добре скоординований перехід від цього статусу до того, коли умови в Україні будуть сприятливими для припинення тимчасового захисту, враховуючи при цьому можливості та потреби України у відбудові".

Водночас в ЄС зазначили, що наразі повномасштабна російська агресія проти України триває з повною силою. Тому підтримка України з боку ЄС залишається непохитною.

Разом з тим, "є спільне розуміння, що варто почати готуватися до дня, коли ситуація дозволить українцям повернутися додому, щоб допомогти у відбудові країни", заявив Каре Дибвак Бек, міністр імміграції та інтеграції Данії, яка нині головує у ЄС.

"Ми хочемо забезпечити поступове повернення до України з фокусом на сталу реінтеграцію у громади", - заявив представник ЄС.

Крім того, йдеться також про те, аби країни ЄС розробили свої способи надання дозволів на проживання (резиденцію) для тих українців, які підпадають під певні умови. Підставами для таких дозволів можуть бути робота, навчання, освіта чи родинні обставини.

Українцям, які нині мають тимчасовий захист, також мають надати право на подання заяви про зміну свого статусу в ЄС, - наприклад, за схемою працевлаштування висококваліфікованих працівників. Але при отриманні іншого статусу від тимчасового захисту, який, зокрема, давав українцям право на легальну роботу, доведеться відмовитися.

Окремо у документі виділена рекомендація дозволити батькам дітей, які навчаються в школі, подовжити термін перебування до завершення навчального року - після того, як тимчасовий захист втратить чинність.

Також окремі рекомендації стосуються людей з інвалідністю, повернення яких має враховувати здатність України піклуватися про їхні особливі потреби, а також з "повагою до людської гідності".

У ЄС передбачають, що українці, які отримали тимчасовий захист в Європі, потребуватимуть певної реінтеграції вдома. Щоб забезпечити це, країнам-членам рекомендують розробити програми підтримки добровільного повернення, але з чітко обмеженим часом дії – наприклад, один рік.

При цьому рекомендовано робити це не у вигляді надання індивідуальної підтримки, а у вигляді підтримки громадам, у які повертатимуться українці.

Водночас для тих, хто вирішить повертатися, мають подовжити деякі права, які надає тимчасовий захист – на житло, медичну допомогу та шкільну освіту для дітей.

Можливі також і програми з "ознайомчих візитів" до України, які мають координуватися спільно усіма країнами ЄС.

"Ці візити … дозволять перевірити стан сім'ї чи майна, або оцінити рівень руйнувань у своїх громадах та загальні умови в Україні", - йдеться у рекомендаціях.

Окрема увага у рекомендаціях ЄС також приділяється і готовності самої України до повернення своїх громадян, - "у сферах, що включають доступ до основних послуг та зручностей, таких як житло, проживання або медичне обслуговування".

Дуже важливо також, на думку ЄС, щоб рішення про повернення "ухвалювалося на підставі всебічної поінформованості".

Країни ЄС мають обов'язково надати українцям, що знайшли прихисток у них, інформацію про можливості подання заяв про інші статуси перебування, переваги та права, а також про підтримку у поверненні до України.

Відповідальність за розробку інформаційний систем та роз'яснювальні кампанії є відповідальністю країн-членів ЄС.

У документі підкреслюється, що "вкрай важливо забезпечити, щоб повернення додому в Україну … відбувалося впорядкованим та гуманним чином", а також щоб країни-члени ЄС враховували "різні індивідуальні обставини переміщених осіб".

"Хоча деякі особи вже можуть мати намір повернутися додому в короткостроковій перспективі, іншим може знадобитися більше часу, враховуючи їхні конкретні обставини", - йдеться у офіційних рекомендаціях.

При цьому, зазначається там, "також важливо враховувати можливості України реінтегрувати на сталому рівні всіх осіб, переміщених внаслідок війни".

Державам ЄС запропоновано також за бажання разом з українським урядом долучитися до Unity Hubs, "хабів єдності" - осередків, де українці можуть отримати допомогу з оформленням документів, пораду щодо працевлаштування – як в Україні, так і в крані ЄС. При цьому кошти на участь в цих хабах країн ЄС можуть бути надані за різними програмами Євросоюзу в галузі міграції.

Від березня 2022 року Європейський Союз надав тимчасовий захист понад 4 млн українців. Це рішення, ухвалене ЄС впродовж першого тижня повномасштабного російського вторгнення, дозволило забезпечити безпеку українців, які втікали від війни, і, водночас, не перевантажити європейську систему надання притулку, що стикнулася із швидким і раптовим припливом мільйонів біженців.

За даними Управління Верховного комісара з питань біженців (УВКБ) ООН на початок вересня 2025 року, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у Європі захист отримали понад 5,137 млн українців. При цьому загалом у світі зареєстровано 5,698 млн біженців з України.

Найбільша кількість українців, які отримали тимчасовий захист, живе в Німеччині, яка прийняла 1,233 млн українців. На другому місці Польща з більше як 1 млн українців. На третьому – з великим відривом – Чехія, де притулок знайшли майже 380 тисяч українців.

За результатами опитування Gradus Recearch, у 2025 році частка тих, хто хоче повернутись в Україну, зросла до 64% — порівняно з 55% торік. Проте цей показник все ще нижчий, ніж у 2023 році (75%).

"Це свідчить не стільки про однозначне зростання готовності до повернення, скільки про присутнє емоційне прагнення повернутись — попри те, що раціональні стримуючі фактори досі переважають", - вважають автори дослідження.

За даними Gradus Recearch, на бажання українців залишатися у Європі впливає вища якість життя та кращі перспективи за кордоном, а також небезпека та погіршення якості життя в Україні.