22:55 16 березня 2024 р.
"Моя мотивація - повернутись додому», - каже «Сократ», водій автомобільної роти 103-ї бригади територіальної оборони.
Ця розповідь опублікована на офіційній сторінці 103-ї бригади територіальної оборони, пише DailyLviv.com.
«Сократ» родом з Енергодара. До повномасштабної війни жив та працював у Львові в IT-компанії на посаді офіс-менеджера. Мав плани розвиватися в цій сфері, але війна все змінила.
«Я прокинувся близько 7-ї години від звуку повітряної тривоги. Вийшов на вулицю і побачив, що всі стоять біля банкоматів. Подумав, що мені теж потрібна готівка, тому що я не готувався до війни, бо не вірив що вона буде. Потім пішов на роботу, де ми вирішили що потрібно щось робити, якось допомагати. Ми почали приймати в офіс людей, які втікали від війни».
«Помаранчеву революцію та революцію Гідності, я застав ще коли був у школі, мені тоді ще хотілося бути корисним. А в 22-му путін подарував мені такий «шанс». Коли я відчував, що на роботі я вже не був такий потрібен — я долучився до лав збройних Сил».
Читайте також: На березі річки знайшли напівпритомного айтівця«
Я вважаю, що це певний тип людей, які йдуть в ЗСУ. Це люди, які мають певні життєві принципи. Я не з тих людей, які готові помирати за Україну, але це було настільки ницо та брутально, що я не міг залишатись осторонь. Мої принципи - це захистити слабших, не дозволяти будь-кому, знущатися з інших чи обмежувати свободу інших».
«Я з Запорізької області, місто Енергодар. Для мене це було очевидно, що моє місто окупують. А в мене тоді там були батьки, дві квартири, які швидше за все вже «націоналізовані», друзі та близькі люди. Моя мотивація — повернутись додому».
«На війні ти стаєш «твердошкірим». Перестаєш переживати через дрібниці. Починаєш розуміти, що сьогодні ти є, а завтра нема. Переосмислюєш своє життя».
Читайте також: Бджоловжалювання замість стентування: айтівець у Львові витягнув щасливе жало