«Роль Коломойського у львівських «Карпатах» – 50%», – журналіст

Ведучий телепрограми «ПроФутбол» Ігор Циганик розповів в опублікованому сьогодні, 8 грудня, інтерв'ю про проблеми топ-клубів, ставлення Коломойського до футболу і дещо цікаве з життя ФФУ:

– У нашому футболі корупція. На всіх рівнях. Є певне коло людей, які вважають, що можуть вершити долі.

– А сама система українського футболу, яка побудована на грошах олігархів, – не проблема?

– З одного боку, так, все залежить від того, цікаво олігарху чи ні. Це погано. Але з іншої сторони – побудувати серйозну структуру в нашій країні інакше неможливо, принаймні зараз.

– Враховуючи важку економічну ситуацію в країні, чемпіонат України вилікується і опуститься на рівень Чехії або Польщі чи просто зменшаться масштаби існуючої системи?

– Не думаю, що щось зміниться глобально. Все дуже запущено, ви навіть не уявляєте, наскільки.

– Наприклад?

– Футболісти скидаються на «подяку» арбітрам. Прийнято ж: сьогодні відіграли, завтра премії. І як тільки з'являються живі гроші, виникає корупція: «Якщо виграємо, тобі завтра частину віддамо. Допоможи, а?». Я взагалі проти премій. Можна прописати якісь бонуси по вирішенню завдань чи навіть по кожному матчу, але виплачувати не одразу, а в кінці сезону.

У зміні правил ніхто не зацікавлений – ані футболісти, ані тренери. Їм ця система вигідна. Програла твоя команда – можна розказати президенту, що «нас вбили». Футболісти після гри жаліються, що вони програли, тому що не дали грошей судді. Не тому, що слабші, а просто грошей не дали – розумієте? Лише зараз, коли вже дійсно нема грошей на хабарі і вони в таких умовах навіть виграють, починають розуміти, що може бути інакше. Але це лише епізоди.

Я не боюсь, що впаде рівень чемпіонату. Це дійсно корисно. Але не буде ніякого оздоровлення, якщо не з'являться рівні умови для всіх. Якщо ж зробити конкурентоспроможне середовище, тоді можна і з олігархами працювати.

– Що відбувається зараз в «Металісті»?

– Людина, якій в 25 років впало на голову величезне багатство, причому не зароблене, а вкрадене, втратила береги. Для нього «Металіст» був навіть не іграшкою, а модною штукою. Підозрюю, задача була просто витіснити Ярославського. Бо його дійсно витісняли. Наскільки мені відомо, при оформленні угоди Ярославському поставили певні умови, через які він не може повернутись зараз в футбол. Тому я не вірю, що він повернеться. А хотілося б.

В клубі зараз біда. Купувати зимою нікого не будуть, це сто відсотків. Зарплату платять з постійними затримками, перед деякими гравцями дуже тривалі заборгованості по бонусам і підйомним. Враження таке, що він хоче всіх кинути.

– Чому Курченко досі не позбувся клуба?

– Думаю, він нічого не вирішує. Йому не дають кинути команду. А «сім'я», яка ним керує, можливо, досі сподівається, що все повернеться на свої місця.

– А «Чорноморцю» справді кінець?

– В Одесі теж біда. Клімов – не фанат футболу, це основне. Плюс – він колишній регіонал, бізнес важкий, дуже серйозні проблеми з його банком. Футболістам навіть лімітовано кількість грошей, які вони можуть зняти на день – здається, тисячу гривень. Кілька тижнів тому він зустрівся з Керницьким і Григорчуком, хоче зберегти тренера. Але перспективи нехороші. Клімов готовий платити футболістам лише 500 доларів, це рівень першої ліги. Думаю, Григорчук зимою піде. Важко кожен рік робити нову команду, а він дуже амбітний. Його кандидатура, до речі, серйозно розглядалася «Дніпром» цього літа.

Цікаво, що у Клімова були пропозиції продати клуб, це відомо. І до виборів, і зараз. Але він не йде на контакт. Чому – ніхто не розуміє.

– «Пул Ахметова» розвалюється?

– Він набуває іншого вигляду – клуби стають більш самостійними. Принаймні, що стосується телевізійного пулу, декотрі клуби на початку цього сезону могли перейти на «2+2», вели переговори.

– Чому «Чорноморець» перейшов до вас, а «Металіст» – на «Футбол»?

– «Чорноморець» просто перекупили, наскільки я розумію. З «Металістом» була дуже складна ситуація. Там про гроші мова не йшла, це була особиста ініціатива Курченка.

– «Металіст», «Чорноморець», можливі переходи інших клубів – це ж досить показові зміни в телепулах.

– Насправді вони мають дуже умовне значення. Ми транслювали матчі команд, які просто популярні в своїх регіонах. Це бізнес.

– Хочете сказати, що пули – це не поділ на «клуби Ахметова» і «клуби Коломойського»?

– Зараз це не має такого значення. Поки Геллер утримував команду за рахунок бізнесу, який йому дали регіонали, він був змушений виконувати певні правила. Зараз – не знаю, від кого він залежний. Але йому вже немає сенсу загравати з «Шахтарем». Все закінчилося, і треба думати, як не увійти в історію людиною, яка розвалила клуб-чемпіона СРСР 1972 року.

Та й взагалі, які б не були пули, все залежить від тренера – якщо він має харизму, стержень, фіг він комусь здасть матч. Як він це футболістам скаже? І як вони йому зможуть довіряти після цього?

– В це ж ніхто не повірить.

– Не повірить, так. Розмовляв якось з одним із серйозних функціонерів. Він каже: «Я не понимаю, почему «Днепр» не чемпион». При цьому «Кривбас» отримував подвійні преміальні за матчі з «Дніпром», клуби постійно відбирали очки у «Дніпра», а футболісти бояться навіть підходити до суддів поза полем. Їм було сказано – хоч один раз зберете гроші на арбітрів або домовитесь про щось з суперниками, фінансування команди закінчиться.

– Що тоді було в дуже дивному квітневому матчі «Дніпро» – «Волинь» (5:1)?

– На тому матчі я був на трибунах. Наскільки мені відомо, Коломойський був дуже злий і розчарований після фінального свистка. Питав усіх, що це було. Попросив записати йому другий тайм, ще раз передивитися.

Думаю, ініціатива пішла від «Волині» – хотіли вислужитись і перестарались. Якби була домовленість між двома командами, «Дніпро» забив би два і все. Але коли Матеус спокійно кладе чотири – виникають питання. Важко сказати... Ще й Кварцяного не було на лавці. Все це дуже фальшиво виглядало.

– А Дедишингейт – це що? Хіба не елемент війни пулів?

– Це наболіло. Дістало так, що вже нема сил терпіти.

– «Карпати» обманули Богатінова, і їх ще щось дістало?

– Я не хочу зараз судити, хто правий. Розумію, що футболіст не може отримувати 5 тисяч гривень. Але Дедишин запевняє, що формально може. Я знаю про ситуацію лише від нього.

– Ви з ним в хороших стосунках?

– Давно. Разом вчилися на журфаці в Львівському універі. І досі дружимо.

– Виходить, відверто говорити про це не вийде?

– Чому, можна. Роль Коломойського в «Карпатах» – 50 відсотків. Управляюча половина належить Димінському, контролююча – Коломойському. Він не втручається в справи, лише забезпечує бюджет. Чи було завдання від Димінського – мені не відомо. Але не думаю. Як цим можна боротися за владу?

– Весною здавалося, що Попов почав війну проти Конькова від імені Ахметова. Кочетов – від Суркіса. Дедишин – від Коломойського. Потім все затихло. І ось знову.

– Якби Коломойський боровся за президентське крісло ФФУ, вже була б альтернативна фігура. А її нема. Йому зараз не до цього. Я впевнений, що політичних цілей спершу не було. А от зараз все це може перетворитися на політику. Вже почались певні процеси. Скоро про корупцію в ФФУ всі дізнаються набагато більше.

– Що із звинувачень Дедишина на адресу ФФУ – правда?

– Все. Лише один з семи членів КДК колись грав в футбол – Хлус. В чому сила Палати по вирішенню спорів – її рішення неможливо оскаржити в загальних судах. Наприклад, жоден суд не прийняв би додаток до контракту Богатінова. Він незаконний – з нього не сплачені податки. Клуб і футболіста так шарахнуть… Тому вони ніколи туди не підуть. А КДК приймає цей додаток. І на цьому йде гра. Регламент не узгоджений з кодексами, тому можна винести будь-яке рішення. Практично всі вони ухвалюються за гроші. Умовно кажучи, питання на 100 тисяч – футболісту кажуть, бери 50, бо ми присудимо, що ти не правий і тоді взагалі нічого не отримаєш. Гравець погоджується, а футбольні чиновники отримують «подяку». Як казав один мій знайомий функціонер: «Футболист – это большой пирог, и каждый пытается откусить себе кусочек. Пойми, мы футбольные люди, мы так работаем».

– Коньков – чия людина?

– Мені розповідали, як його вибирали. Привезли Януковичу шість фотографій. Той посидів, подумав і питає: цей грав в футбол? В «Шахтарі»? І в «Динамо»? Прекрасно, підходить.

– Але тоді здавалось, що Коньков – людина Ахметова, чия група впливу стала ініціатором повалення Григорія Суркіса.

– Влада хотіла контролювати ФФУ, бо це стратегічна посада. Формально голова федерації незалежний від держави і може створити проблеми, якщо буде надто самостійним. Тому поставили свою людину. А далі вже Януковичу було не принципово, тому нижче Конькова пішли люди Ахметова. І на цьому фоні почався конфлікт. Як тільки Янукович втік з країни, система зламалась. Попов взяв під себе всі «грошові» комітети, почалась боротьба за гроші...

- Чи розуміється Коломойський на футболі?

Сто відсотків. Його все цікавить: як зіграв Зозуля, наскільки сильний «Інтер», чи хороший Рамос тренер, наприклад. Він збирає думки багатьох і формує власну точку зору. Якщо хтось думає, що Коломойський погано розуміється на футболі, то дуже помиляється. Коли є можливість, він дивиться усі матчі туру. В нього феноменальна пам'ять, величезний багаж знань.

От що його дійсно дратує і може змусити до якихось дій – це судді. Зараз ситуація не така катастрофічна і він вже спокійніше сприймає, а раніше ніяк не міг змиритись, що декотрі команди отримують привілеї.

Це інтерв'ю опубліковане в інтернет-виданні «Тribuna» сьогодні, 8 грудня.