11:24 9 серпня 2014 р.
Фото: 2012.dynamo.kiev.ua
Його серце зупинилося сьогодні, 9 серпня, під час зустрічі ветеранських команд на київському стадіоні імені Валерія Баннікова.
Сьогодні на 56-році життя помер відомий футболіст та тренер Андрій Баль. Його серце зупинилося сьогодні, 9 серпня, під час зустрічі ветеранських команд на київському стадіоні імені Валерія Баннікова.
Про це розповів у суботу телеканал «Еспресо.TV». Натомість на сторінці «Баль Андрій Михайлович» у Вікіпедії зокрема повідомляється, що він народился 16 лютого 1958 року в селищі Розділ на Львівщині, Вихованець львівського футболу. Грав у футбол у ДЮСШ Нового Роздолу, з 1971 року — у львівському спортінтернаті. 1975 року почав виступи у дублюючому складі команди «Карпати» (Львів), а вже за два роки, у 1977-му – в основному складі головної команди Львівщини. Допоміг команді повернутися до вищого дивізіон учемпіонату СРСР за результатами сезону 1979.
Із 1981 року – гравець київського «Динамо». У складі команди чотири рази вигравав золоті медалі першості СРСР і стільки ж разів – Кубок країни. Переможець розіграшу Кубку Кубків УЄФА 1986 року.
1991 року переїхав до Ізраїлю, де протягом одного сезону грав за «Маккабі» (Тель-Авів), а згодом за клуб «Бней-Єгуда», у складі якого 1993 року завершив ігрову кар'єру.
Викликався до збірних команд СРСР різних вікових категорій. Вигравав чемпіонат світу серед юнаків до 19 років у 1976, чемпіонат Європи серед юніорів до 20 років у 1977, молодіжний чемпіонат світу 1980.
У складі основної радянської збірної дебютував у 1981, відгравши протягом 8 років у її складі загалом 20 ігор, у тому числі в рамках фінальних частин чемпіонатів світу 1982 та 1986 років. У формі національної збірної відзначився одним забитим голом – у ворота збірної Бразилії на чемпіонаті світу 1982.
Завершивши у 1993 році ігрову кар'єру, залишився в Ізраїлі, де почав працювати на посаді помічника головного тренера спочатку у клубі «Маккабі» (Хайфа), а згодом у «Маккабі» (Герцлія). Дебютував в якості головного тренера у 1999 році в ізраїльскому клубі «Акоах». Протягом 2001-2003 років очолював полтавську «Ворсклу».
З 2003 року тісно співпрацює зі своїм колишнім партнером по київському «Динамо» Олегом Блохіним. Протягом 2003-2007 років входив до очолюваного останнім тренерського штабу національної збірної України, згодом у 2008-му – до тренерського штабу ФК «Москва».
2009 року тандем Блохін-Баль повернувся до українського футболу, аби допомогти покращити турнірне становище у чемпіонаті України одеському «Чорноморцю». Цього разу Баль обійняв посаду головного тренера, а Блохін отримав посаду спортивного директора клубу.
21 квітня 2012 року повернувся разом з Блохіном до керманаціональної збірної України, а 25 вересня того ж року увійшов до тренерського штабу Олега Блохіна у київському Динамо. У зв'язку з хворобою Олега Блохіна і його нездатністю виконувати обов'язки очільника збірної, Андрій Баль був тимчасово призначений виконувати обов'язки головного тренера національної команди України.
Готував її до двох поєдинків відбору ЧС-2014: з Молдовою і Чорногорією. Незважаючи на задеклароване завдання здобути перемоги в обох двобоях, збірна України під керівництвом Баля виступила невдало (інша оцінка - провально), спочатку зігравши на виїзді унічию проти збірної Молдови, згодом програвши на власному полі чорногорцям.
Досягнення:
У складі «Динамо» (Київ):
Володар Кубку Кубків УЄФА 1986.
Чемпіон СРСР (4): 1981, 1985, 1986 та 1990.
Володар Кубка СРСР (4): 1982, 1985, 1987 та 1990.
У складі «Карпат» (Львів):
Переможець першої ліги Чемпіонату СРСР: 1979.
У складі збірних СРСР:
Срібний призер Чемпіонату Європи з футболу 1988.
Бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1980.
Чемпіон юнацького Чемпіонату Європи 1976 року.
Чемпіон юніорського Чемпіонату світу 1977 року.
Чемпіон молодіжного Чемпіонату Європи (2): 1980, 1990.
Учасник чемпіонатів світу 1982 та 1986 років.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2006, за результатами виступу збірної України на Чемпіонаті світу).