16:45 24 червня 2019 р.
Фото: day.kyiv.ua
26 червня у львівському Державному природознавчому музеї НАН України відбудеться відкриття виставки «Льодовикова епоха: повернення мамута до Львова».
Про це повідомили в понеділок, 24 червня, в київському часописі «День», де також розповіли: «Виставки «Льодовикова епоха: повернення мамута до Львова». стане першою виставкою в новій постійній експозиції «Симфонія життя». Ефектність цього проекту в тому, що вперше за понад 20 років львів’яни та гості міста зможуть побачити унікальні експонати музею – скелет мамута найвеличнішого та майже повністю вцілілу тушу волохатого носорога».
«Їх було знайдено у 1907 році на Передкарпатті, поруч зі селом Старуня. Зараз це Богородчанський район Івано-Франківської області. Вченим завдяки радіовуглецевому датуванню вдалося з’ясувативік знайденого скелета самки мамута – 25 тисяч років, а носорога – понад 10 тисяч років», – поінформували також у часописі.
«Реалізувати цей проект вдалося завдяки перемозі музею в 2012 році у конкурсі «Динамічний музей» фонду Ріната Ахметова. Завдяки отриманим коштам провели реставрацію останків мамута та волохатого носорога. Також відремонтували зали та обладнали їх сучасними мультимедійними технологіями», – розповіли також у часописі.
«Щоправда, наразі відкрито лише п’ять кімнат із 23 запланованих. Але їх наповнення не розчарую ні дорослих, ні дітей. Окрім унікальних експонатів відвідувачі можуть ознайомитися й з іншими видами тварин та фауни, які були в Льодяниковий період на нашій території. Також в одній кімнаті відтворено житло первісних людей і як вони виглядали, а стіни розмальовані наскельними малюнками», – повідомили також у часописі.
«Старунські знахідки – це унікальні знахідки світового значення. Адже і мамут, і носоріг – це не лише кістяки, але й м’які тканини та шкіра мамута. Вона пролежали в землі дуже багато часу і збереглися у досить доброму стані. Аекспозиції можна побачити і шкуру мамута. Коли робітники її знайшли, то порізали на куски, думали, що вона волова, хотіли зробити собі взуття. Коли ж потім довідалися яка це цінна знахідка, то були навіть суди, щоб забрати від них ті унікальні частини шкіри», – розповів старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей.