17:10 22 лютого 2021 р.
Відповідальності уникнули навіть два працівники Карпатського біосферного заповідника.
За оцінкою науковців World Wildlife Fund Україна, щороку в Карпатах вбивають 40-50 ведмедів. Хоча ці тварини занесені до Червоної книги України ще у 2003 році, однак з того часу їхня популяція суттєво не збільшується.
Основна причина – браконьєрство. Згідно з анонімним дослідженням WWF Україна, мисливці вбивають тварин насамперед через бажання «утвердити свій високий соціальний статус та можливості, які цей статус надає, а саме – уникнути покарання за порушення закону».
За незаконне полювання браконьєр може отримати до п’яти років позбавлення волі. Однак редакція «Наші гроші. Львів» не знайшла жодного такого вироку в Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях за 2017-2020 роки в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«Наші гроші. Львів» отримали від читачів історію про вбивство ведмедя на території Карпатського біосферного заповідника. Ми дізналися, чим вона завершилася − кримінальне провадження закрили в лютому 2019 року через відсутність складу злочину. Про це у відповіді на наш запит повідомила Тячівська місцева прокуратура Закарпатської області.
Йдеться про випадок 2017 року, коли випадкові туристи повідомили лісівникам про вбивство ведмедя на території Карпатського біосферного заповідника. Вони побачили, як тварина потрапила у капкан, а двоє чоловіків її застрелили, обробили тушу і склали м’ясо в машину, прикривши дровами.
Працівники Устєріцького лісництва, яке межує зі заповідником, вистежили машину та намагалися затримати чоловіків. Тоді вони втекли, а у авто нічого не знайшли, однак на самій території заповідника виявили рештки оленя, м’ясо бурого ведмедя та кілька речових доказів – рюкзак, патрони, ножі та куртку.
Підозрюваними у злочині виявились два працівники служби державної охорони заповідника – інспектор з охорони природно-заповідного фонду Марамороського природоохоронного науково-дослідного відділення Микола Шемота та майстер з охорони природи цього відділення Василь Сухан.
Кримінальне провадження відкрили в листопаді 2017 року за ч. 1 ст. 248 Кримінального кодексу – незаконне полювання. Якби вину підозрюваних довели, їм загрожував би штраф від 17 до 51 тис. грн, громадські роботи від 160 до 240 годин або обмеження волі до трьох років.
Але їх просто звільнили з роботи після розголосу історії у 2017 році за неналежне виконання своїх посадових обов’язків. Підозрювані намагалися поновитися на роботі через суд, однак в січні 2018 року відмовилися від своїх позовів через вирішення конфлікту.
Навіть до закриття кримінального провадження і Микола Шемота, і Василь Сухан працювали на інших посадах в Карпатському біосферному заповіднику.
У 2018 році Шемота був спостерігачем-пожежним Марамороського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ). Директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак пояснив це тим, що Миколу Шемота оформили на роботу тимчасово на літо. І того ж року Шемота подав уточнену декларацію вже як інспектор з охорони природо-заповідного фонду Марамороського ПНДВ. А у 2019 році остаточно повернувся на цю посаду.
Так само лояльним керівництво Карпатського біосферного заповідника було і до іншого підозрюваного – Василя Сухана. Той протягом 2018 року працював майстром з охорони природи Трибушанського ПНДВ. А перед звільненням у 2019 році – лісорубом Карпатського біосферного заповідника. За словами директора заповідника Миколи Рибака, Василь Сухан тепер працює в приватному секторі.
На запитання, чому керівництво заповідника приймало на роботу підозрюваних лісівників, Микола Рибак відповів коротко – не було підстав для відмови.
Водночас заступник директора ГО «Карпатсько-Дунайська програма», юрист з питань екології та охорони навколишнього середовища Анатолій Павелко вважає такі дії керівництва жахливою кадровою політикою. Він пояснює, що хоча формально підстав для відмови під час розслідування немає, однак цією можливістю часто зловживають.
«Це питання відповідальності вищого керівництва. Як мінімум воно мало зробити все, щоб ці люди більше ніколи не обіймали посади, пов’язані з охороною природи», − зазначає Анатолій Павелко.
У Карпатах вбивають червонокнижних тварин для утвердження високого соціального статусу
У Львові відчинила двері Домівка врятованих тварин
Сколівський військовий лісгосп у двох лісництвах порушив порядок заготівлі і вивезення деревини