16:38 7 грудня 2025 р.
Велика гірська повінь може повторитися. Екологічна катастрофа в Карпатах все ближче.
Радіо Свобода зібрало застереження науковців про те, що екологічна катастрофа в Карпатах все ближче, пише DailyLviv.com. Не зважаючи на війну, Карпати стали головним туристичним напрямком, куди потік туристів лише наростає. Одна з розваг – поїздки гірським бездоріжжям на джипах і квадроциклах та інших засобах пересування - стали регулярними. На цей нелегальний «бізнес» ніхто не має впливу та й змінювати ситуацію – невигідно. А джипінг завдає неймовірної шкоди природі, зазначають науковці.
Повінь як помста
22 людини, у тому числі 6 дітей, загинули у 2008 році у гірських районах Івано-Франківської та Чернівецької областей. Такої стихії, як кажуть горяни – великої води, не пам’ятали тоді навіть літні люди. Повені в Західній Україні 23–26 липня 2008 року називають найкатастрофічнішими принаймні за сто років. Тоді повінь зруйнувала тисячі приватних садиб, понівечила сільськогосподарські угіддя, знесла мости, розмила дамби і дороги. Навіть цвинтарі пішли під воду. І до сьогодні частина тих мостів і дамб не відновлені.
«Це помста природи за сміття, вирубування лісу, хаотичну забудову» ‒ заявляли тоді захисники Карпат. Гірськими річками неслися цілі плоти з пластикових пляшок та іншого сміття, яке в гори занесли люди. Селеві потоки зносили все на своєму шляху. Села були відрізані від світу. Серед них і відома Криворівня.
«У гуцулів найстрашніше прокляття, щоб «тебе ріка забрала». Все взаємопов'язано у природі. Ми живемо в одному підводному човні, сміття нікуди не зникає. Якщо забрудните річку тут, то це все сміття, тече в Чорне море і далі. Це закрита екосистема. Тварини їдять сміття і не можуть його перетравити і змінюють поведінку, стають агресивними до людей», – говорить Ігор Дикий, зоолог, полярник, учасник чотирьох антарктичних експедицій, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка, ветеран війни.
«Прикликання помсти»
Науковець називає кілька чинників, які сьогодні руйнують українські Карпати і можуть спричинити екологічну катастрофу, по-народному «прикликати помсту» гір. Джипінг, поїздки гірським бездоріжжям на вершини і хребти, є великою проблемою для гірських районів. Якщо порівняти світлини початку 90-х і нинішні гори Петрос чи Свидовецького хребта, то різниця – вражаюча. Позашляховики, квадроцикли, багі своїми колесами механічно руйнують поверхню гори, а саме поверхневий шар ґрунту. Численна реклама подає джипінг як розвагу, екстремальний туризм, вказуючи вартість проїзду. Підприємці хочуть заробити, а про те, що це руйнує природу, ніхто не думає.
Якої шкоди завдає джипінг:
- руйнується ґрунт (ерозія);
- утворюються глибокі колії, які перетворюються на нові русла для води;
- знищується біорізноманіття;
- колеса нищать рідкісні рослини;
- шум шкодить тваринам;
- забруднюються водні ресурси через паливно-мастильні матеріали.
«Якимсь чином люди проїжджають на цих джипах на територію заповідного фонду і підіймаються на вершини хребтів. А це є навантаження на екосистему. З 1 квітня до 15 червня – «режим тиші», тварини розмножуються і цей шум заважає. Паливно-мастильні матеріали потрапляють на ґрунт, порушується рослинний покрив, що спричиняє ерозії. У високогір’ї Карпат рослинний покрив довго формується, тому що на висоті потрібно десятки років», – пояснює Роман Черепанин, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету, експерт WWF-Україна.
Покараний Янукович-молодший
Науковець Ігор Дикий розповідає, що у 90-х роках минулого століття, коли він зі студентами йшов на гору Петрос, то доводилося пробиратися через густі кущі ялівцю вузькою стежиною.
«Десь у 2013 році став популярний джипінг, який запровадив син Януковича, який потім із джипом пішов на дно російського озера Байкал. Він любив по бездоріжжю відкривати нові маршрути і тоді зробив таку опцію – виїзд на гору Петрос. Тоді прорубали, в буквальному розумінні, трасу між тими ялівцями, щоб можна було пройти позашляховику. Колесами зривали поверхневий шар рослинності, який корінням тримає ґрунт. Взимку випадає сніг, який навесні починає танути, і струмки починають вимивати цей ґрунт, бо вже немає коріння. І все – ерозія ґрунту», ‒ каже Ігор Дикий.
Сильні опади, селеві потоки і там, де колеса зірвали поверхневий ґрунт, утворились яри у зріст людини. Цими глибокими коліями проїхати неможливо, тому машиною пробивають новий шлях, поруч. Таким чином утворюються нові колії.
«Повністю ґрунтовий покрив зруйновано на класичних маршрутах, наприклад, Зеленому. Я був цього року, то яр вимитий водою, ерозія десь до метра глибини»», ‒ говорить Ігор Дикий.
Закон не працює, перекопування доріг не зупиняє
Щоби унеможливити проїзд через Карпатський Національний парк, його працівники перекопують дороги, розставляють шлагбауми.
«Намагаємося впливати, але проблема в тім, що є 12 тисяч га земель без вилучення. Це села, населені пункти, які входять в територію парку і ми ніяк ми не можемо вплинути, щоб заборонити в’їзд. «Я там живу і маю право їхати», – кажуть. У нас високі гори і не виїдеш на джипі на Говерлу. Але їдуть на малі, наприклад Маковицю, то є вершина не парку, а міста. Ми не можемо на це вплинути. Мають спільно діяти – громада, поліція, прокуратура.
"За кермо сідають люди, які ніколи квадроцикла не бачили. І перекидаються, і травмуються. А чому допускається? Оце проблема. Мали б бути маршрути затверджені. Джипи, квадроцикли, на яких їздять і шкодять природі, з Києва, Дніпра. Квадроцикл коштує не менше 15 тисяч євро. Звідки у місцевих людей тут такі гроші? Це просто привозять сюди машини, наймають людей, які катають туристів, а гроші йдуть у Київ. Хоч фірми на місці повідкривали. Заїжджають на територію парку через приватні садиби», – говорить Микола Панчук, начальник відділу рекреації Карпатського Національного парку.
У січні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує джипінг, а саме заборонено проїзд автомобілів, квадроциклів і багі на територіях нацпарків, заповідників. Штраф до 17 тисяч гривень. Закон ухвалили, але контролювати його виконання немає кому – не вистачає людей в екоінспекції та поліції. Через повномасштабну війну зменшилося фінансування на охорону лісів і бракує людей. Адже багато з лісників, активістів, інспекторів – на фронті.
Водночас наплив людей у гори за майже чотири роки великої війни суттєво збільшився. Джипінг у гірських селах є заробітком для місцевого населення.
Затоптати Говерлу
«Щороку зростає наплив людей у гори, і не туристів, бо справжній туризм має певні правила походів у гори, а людей, які приїжджають або відпочивати, або жити. На Говерлу просто черги автомобілів і автобусів. Кожен автобус має по 40 місць. Це тисячі людей підіймаються в гори. Не лише Говерла потерпає від несамовитої кількості людей.
Є багато пропозицій на одноденну туристичну поїздку у гори. Якщо за день проходило раніше 100 осіб, то зараз у 10 разів більше. Рослинний покрив і ґрунт зазнають шкоди. Проконтролювати просто фізично неможливо, бо не вистачає працівників у заповідниках», ‒ говорить Ігор Дикий.
Будівництво готелів, садиб для відпочинку у горах, з одного боку, робочі місця, а, з другого, скоро не залишиться «живої» території. Адже кожен готель потребує ще автостоянки, а це означає вирубування лісу на великій площі
«Вирубки дерев під будівництво завдає шаленої шкоди горам. Окрім того, ще й вплив на водотоки, є забруднення часткової води. Гуцули мають досвід в будівництві своїх будинків. Вони ніколи так не будуть будувати ні готелі, ні свої помешкання там, де за діда-прадіда ці ділянки були відкриті і незабудовані.
А в нас виходить, яка ситуація? Дуже багато співвітчизників через війну переїхали на постійне місце проживання в гірські райони. І вони не мають такого досвіду, бо жили не у гірській, а, для прикладу, степовій зоні. Тобто, для них Карпати ‒ це є щось нове. І, відповідно, коли вони хочуть придбати чи почати малий бізнес, купують вільні території, не розуміючи наслідків. Стихія має циклічність», ‒ наголошує Ігор Дикий.
Вітряки-винищувачі
Ще одна серйозна і дуже загрозлива проблема для Карпат, про яку кілька років говорять науковці, екологи, воюючи з «грошовими мішками» бізнесменів, це збереження природи і розвиток «зеленої» енергетики. Енергія, яка виробляється з вітру, руйнує унікальні праліси Карпат, знищує рідкісні види рослин і птахів ‒ заявляють експерти.
У Карпатах планують побудувати вітрові електростанції загальною потужністю 1,5 ГВт. Підприємці кажуть, що вітрова енергетика посилить енергетичну незалежність України. Але для будівництва обрали вузьке пасмо території з сімома гірськими хребтами. За словами науковців, там так звана гірська тундра, альпійські та субальпійські зони. Це дика природа, з унікальними і збереженими ландшафтами, густими лісами й пралісами.
Роман Черепанин наголошує, що альтернативна енергетика має не завдавати шкоди дикій природі. Може зводитись лише на територіях, які не мають значної природної цінності.
За даними екологів, у Карпатському регіоні є три успішні проєкти вітропарків, зокрема Нижньоворітський, Старосамбірський, Орівський. Водночас, зауважують, що у Карпатах у Польщі і Словаччині немає вітрових електростанцій. Тому що є розуміння великої шкоди для гір.
Курорт-"лісоруб"
На Львівщині почали будівництво великого гірського курорту GORO Mountain Resort, площа якого становитиме майже 1200 га. Новий курорт зводять біля підніжжя гірського масиву Високий Верх. Масштаби вражають: 41 лижна траса завдовжки 75 км, 342 га засніження, 25 готелів на 5500 номерів, гондольна канатна дорога (2,8 км). Будівництво нового «Буковелю», як назвали в народі новий курорт, тягне за собою вирубування лісу, зміну ландшафтів, навантаження на водні ресурси, накопичення відходів, заявляють екологи та науковці. З іншого боку, інвестор створить багато робочих місць. А це вигідно місцевому населенню.
Споживацьке використання Карпат сьогодні помітно домінує над збереженням гір для майбутніх поколінь.