16:39 5 травня 2024 р.
Відео:
На теренах Яворівського Національного природного парку було зафіксовано рідкісного птаха — скопу.
Про це повідомив молодший науковий співробітник Яворівського НПП Богдан Дацко, пише DailyLviv.com.
Назва «Скопа» вперше з’явилася близько 1460 року через середньовічну латинську фразу «хижий птах» (avis prede). Деякі словесники відстежують назву ще далі, до латини, що означає «костолом» — ossifragus.
Не в змозі занурюватися глибше ніж на 1 метр, скопи люблять мілководні місця для риболовлі. Буваючи на глибокій воді лише там, де зграя риби знаходиться біля поверхні. Скопи гніздяться в різноманітних місцях, – від Аляски до Нової Англії, від Монтани до Мексики, від Кароліни до Каліфорнії. Їх середовище проживання включає майже будь-який мілководний простір, наповнений рибою, включаючи річки, озера, водосховища, лагуни та болота. Незалежно від місця проживання, середовище гніздування скопи має включати достатню кількість доступної риби в межах приблизно 19 км від гнізда.
Читайте також: На Львівщині проживає найбільша та найсильніша наземна тварина Європи
Поляки вдало підібрали назву цьому птаху – «rybołów», що означає рибалка. У кількох дослідженнях скопи ловили рибу принаймні 1 раз на кожні 4 занурення, причому показники успіху іноді досягали 70 відсотків. Середній час, який вони витрачали на полювання, перш ніж зловити рибу, становив близько 12 хвилин.
Скопа єдиний яструб, який харчується майже виключно живою рибою. Понад 80 видів живих прісноводних і морських риб становлять 99 відсотків раціону скопи. Виловлена риба зазвичай має довжину 15-33 сантиметри і важить від 150 до 300 гр. Найбільший улов важив 1,13 кг. Приблизно такої ваги улов було зафіксовано 26 квітня 2021 року у Яворівському національному природному парку, що можна побачити на відео нижче. У дуже рідкісних випадках спостерігали, як скопи харчуються трупами риби або птахами, зміями, полівками, білками, ондатрами та саламандрами. Ймовірно, скопи отримують більшу частину необхідної води з м’яса своєї здобичі, хоча є повідомлення про те, що дорослі особини п’ють у спекотні дні.
Скопи незвичайні серед яструбів тим, що мають реверсивний зовнішній кіготь, який дозволяє їм хапати двома кігтями спереду та двома ззаду. Колючі подушечки на підошвах ніг птахів допомагають їм хапати слизьку рибу. Несе скопа здобич головою вперед вирівнюючи її так, щоб був менший опір вітру.
Гнізда зазвичай будують на корчах, верхівках дерев або промежинах між великими гілками та стовбурами, на скелях або побудованих людьми платформах. Гнізда скопи будують з гілок і вистилають корою, травами, лозою, водоростями. Самець приносить більшу частину матеріалу для гніздування, відламує мертві гілля з сусідніх дерев, а самка впорядковує його.
Читайте також: На Львівщині зафіксували найбільше в Україні стадо велетенських бізонів (відео)
Скопа вже з кінця ХІХ століття відома як нечисленний гніздовий птах окремих місцевостей. Нині кількість гніздових пар не перевищує двох (спостерігався в Волинській області на території Черемського ПЗ та НПП «Прип’ять-Стохід»). Основними причини зниження чисельності є знищення гнізд під час санітарних рубок лісів, браконьєрство, вирубування старих суховерхих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд, забруднення водойм, погіршення кормової бази, внаслідок господарської діяльності людини, а також через неспокій та переслідування з боку людини. Мігрувальні скопи також масово гинуть від рук мисливців.
Вид занесений до Червоної книги України (статус – зникаючий), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннської та Бернської конвенцій.
Скопа може пролетіти понад 257 000 міграційних кілометрів протягом свого життя від 15 до 20 років. Вчені відстежують скоп, прив’язуючи до спин птахів легкі супутникові передавачі. Пристрої точно визначають місцеперебування скопи з точністю до кількох сотень метрів. Упродовж 13 днів у 2008 році одна особина пролетіла 4345 км — від Мартас-Вайнярд, Массачусетс, до Французької Гвіани, Південна Америка.
Читайте також: З лісу на Львівщині вийшла молода рись