16:56 10 червня 2015 р.
Спеціалісти, які досліджують сходження лавин в українських Карпатах, виїжджають на місця за власний кошт, у власному одязі, з власним спорядженням і без приладів.
Про це сьогодні, 10 червня, під час прес-конференції на тему: «Підбиття підсумків сніжно-лавинного сезону 2014-2015 в українських Карпатах. Запровадження в Україні міжнародної 5-ти бальної шкали лавинної небезпеки», у Львівському прес-клубі, заявив начальник гідрографічної партії Карпатської гідрометеорологічної обсерваторії Микола Загвоздкін.
Раніше за небезпекою сходження лавин стежили з Києва та зі столиці координували роботу снілолавинних станцій. Тепер така станція є в Стрию. Коли відбувається сходження лавин, то працівники гідрографічної партії Карпатської ГМО виїжджають на обстеження цих лавин.
- У нас немає ніякого спорядження, ніякого забезпечення транспортом. Виїзд на обстеження лавин такий: ми сідаємо за свій кошт рано на рейсовий автобус. Їдемо на Франківщину, де зустрічаємося з працівниками сніголавинної станції «Пожежевська», пересідаємо на їхній транспорт і вже їдемо і обстежуємо. Відповідно, спорядження у нас немає ніякого, ми їдемо в своєму, хто що має, хто який рюкзак має, який одяг чи взуття – той в тому і їде. Приладів не маємо ніяких, - каже Микола Загвоздкін.
За його словами, зарплата у начальника з досвідом роботи 12 років, за умови, що дадуть премію, - дві тисячі гривень. Молоді працівники отримують 1500-1600 гривень.
Як повідомив начальник сніголавинної станції «Пожежевська» Михайло Довганюк, зараз рятувальники і метереологи працюють за старими інструкціями та методиками. Крім того, немає приладів.
- Кожні п’ять днів наші працівники ходили в верхи, де є призначені місця шурфування, де ми робили пінітрацію снігів. Викопували самі шурфи, знали яка температура снігу, яка його структура. І при всіх цих даних ми передавали інформацію в гідрометцентр і визначали, коли можливий схід лавин.
Міжнародна система п’ятибальної шкали лавинної небезпеки вимагає інших методик, які наразі не розроблені структурами, яким підпорядковуються українські метеорологи та рятувальники.
- Усі наші працівники пройшли навчання. Але потрібне рішення на державному рівні. Адже у нас є снігоступи, але потрібні лижі, потрібне необхідне обладнання, потрібне фінансування, - каже він.
За його словами, для станції «Пожежевська» потрібно щонайменше сто тисяч гривень.
Водночас партнер проекту, гірський рятувальник GOPR (Польща) Кароліна Ківіор налаштована оптимістично. Вона вважає, що знання, які отримали українські спеціалісти, допоможуть з часом їх побороти матеріальні труднощі.