23:14 28 березня 2014 р.
Фото: joyreactor.cc
Такого висновку керівник Центру військово-політичних досліджень та організатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук дійшов за підсумками 28 березня.
Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук розпочав коментувати підсумки 28 березня на сайті групи «Інформаційний опір» традиційно – «з поганого:
1. Російські війська біля кордону перегрупуються. Вони відійшли від Луганської області, але продовжують концентруватися навпроти Харківської, а також зростає їх число навпроти Чернігівської області.
Наші прикордонники і контррозвідники констатують: російська розвіддіяльність у прикордонних районах України зростає. ФСБ Росії пупок надриває, щоб дестабілізувати обстановку в південно-східних регіонах. Сьогодні також російські вертольоти двічі «випадково» залітали за кордони Криму в Херсонську область. Загалом ситуація складна: скупчення військ і постійні провокації.
Хоча сьогодні ж міністр внутрішніх справ України Аваков заявив, що ситуація з сепаратизмом в регіонах пішла на спад. Схоже, працьовиті хлопці з ФСБ в цьому місяці залишаться без премії.
2. Воно не тоне. Наш дофін у вигнанні на прізвище Янукович не припиняє кидатися якоїсь неприємною коричневою субстанцією з «дружньої» Росії. У сьогоднішній заяві він заволав до сепаратистського духу України.
Янукович нагадує настирливу муху. При благодушному настрої на нього можна було б не звертати уваги. Але коли в будинку і без нього проблем вистачає, його свербіння серйозно дратує. Навіть коли він не з’являється на екрані особисто (що, до речі, наштовхує на роздуми), а використовує рупором російські ЗМІ.
Я не назвав би це трагедією. Мені за народ прикро. Якщо Путін думає, що за Януковичем з його IQ равлика і жадібністю наркодилера підуть люди, то він реально приймає українців за стадо імбецилів.
3. З українськими військами, які виводяться з Криму – проблема.
Ми всіляко підкреслювали, що, окрім тих, хто зберегли вірність присязі, і «перебіжчиками» до ворога, є і третя категорія наших військових. Це люди, які не змінили присяги, але, не прагнучи залишити Крим, просто на місці написали рапорти про звільнення зі Збройних сил, та й розійшлися по домівках.
Зараз з’ясовується, що немає правових підстав для того, щоб Міноборони розірвало з ними контракт. А тому ці хлопці хоч і не стали зрадниками, але для отримання офіційного статусу «звільнених з військової служби» їм доведеться ще чимало помучитися. І, перебуваючи на окупованій території, зробити це буде непросто.
З хорошого:
1. Українські Збройні сили пішли з головою в бойову підготовку. Повідомлення Міноборони про проведення навчань у різних регіонах і по самій насиченій програмі-як бальзам на душу.
Я не знаю про те, наскільки наша армія зможе протистояти агресору, якщо доведеться. Це чесно. Але кожна година, проведена українським солдатом в полі, кожен його постріл по мішені і кожен марш-кидок, роблять його сильнішим. Це факт.
2. Генпрокуратура України перевірить діяльність держустанов, відповідальних за держбезпеку. ГПУ цікавить, чи достатньо активно правоохоронці ведуть боротьбу з сепаратистами. Мовляв, щось забагато лунає сепаратистських закликів.
Свою думку я з цього приводу висловлював: повторіть досвід Росії та введіть кримінальну відповідальність за такі заклики. Охочих мітингувати явно поменшає. І не треба буде компостувати мізки СБУ та іншим.
3. Відлуння вчорашньої Генасамблеї ООН. МЗС України звинуватило Росію у тиску і залякуванні країн-членів ООН, у результаті проголосували проти резолюції щодо невизнання «референдуму» у Криму.
Але, незважаючи на жорсткий тиск Кремля, підсумки голосування ми знаємо. Глобальний результат: Росія міцно зайняла місце серед диктатур на кшталт Північної Кореї та Сирії. Ну і поки ще тримає на прив’язі своїх сателітів на кшталт Вірменії та Білорусі.
Це вже – ізоляція. Хоч роль ізгоя Путіну, очевидно, до душі. Але це поки що. Бо всі ізгої, які намагаються насунути весь світ, закінчують завжди недобре.