12:21 4 жовтня 2014 р.
Фото: скріншот з «YouTube»
Відео: Львівський прес-клуб
Я впевнена, що в державі, яка називається Російська Федерація, суспільства, в європейському розумінні цього слова – просто нема. Його нема не те що в меншому ступені, ніж в Україні, а його взагалі нема. Навіть в спорідненій Білорусії і його більше.
Про це під час он-лайн інтернет-відеомосту між Львовом і Санкт-Петербургом на тему «Як зупинити війну Росії проти України?», який відбувся в рамках громадського мовлення Львівського прес-клубу (Прес-клуб-ГІТ), заявила журналіст та громадський діяч з Санкт-Петербурга Свєтлана Гавріліна.
- Я вважаю, аби війна припинилася, потрібно переконувати населення. Так, не 85 процентів, які, нібито за статистикою, підтримують війну в Україні, підуть убивати українців. Тому що більшості буде просто ліньки відірвати, перепрошую, деякі частини тіла від дивана. Але збройний конфлікт Росія-Україна (будемо називати речі своїми іменами), саме збройний напад Росії на Україну (знов таки будемо називати речі своїми іменами), я прогнозувала ще в січні, - каже росіянка.
За її словами, зараз українцям треба менше говорити про братні народи, а більше говорити ось що: хлопці, не ходіть до нас, у нас є армія, і брати ми чи не брати, а якщо ви будете ходити сюди, то вас буде стосуватися цифра 200. Мабуть, росіяни розуміють тільки такі аргументи.
Але, на її думку, поки існує держава Російська Федерація, шансів на зупинку цієї війни – нема.
- Навіть якщо виберуть на місце царя замість Путіна Ходорковського, шансів на зупинку війни все одно нема. Проблема дуже серйозна і її треба вирішувати разом всією європейською цивілізацією, - зауважила Свєтлана Гавріліна, яка бачить проблему зсередини.
Вона наголосила, що поки що на передньому плані опинилася Україна. Україна, яка вирішує серйозніші проблеми замість всієї європейської цивілізації. А ось Захід ще навіть не усвідомив, що відбувається. Бо інакше би вже втрутився.
Довідка. Свєтлана Гавріліна була в Україні під час Майдану 2004 року та під час Революції Гідності. У 2004 році була спостерігачем на президентських виборах в Україні, через що її звільнили з роботи з керівної посади одного з провідних санкт-петербурзьких видань.