14:15 23 листопада 2013 р.
Фото: odvesti.com
Цього висновку науковці дійшли за результатами дослідження Центру українознавства Київського університету імені Тараса Шевченка.
Про це повідомляє сьогодні, 23 листопада, «Gazeta.ua». Київське видання інформує також, що науковці проаналізували психологічні наслідки геноциду, опитавши тисячу осіб, яким було в 1932-1933-му від одного до семи років.
Причому половина з них жили на тих територіях, які зачепив Голодомор, а решта – там, де голоду не було. Результати їх опитувань показали значну відмінність між світоглядом цих двох груп.
Зокрема, якби не Голодомор, то:
покоління, народжене наприкінці 1920-х – на початку 1930-х, на 93% більше відчувало б себе причетним до України;
його самоповага була б на 68% вищою;
на 83% більше вірило б у ефективність своїх дій – частіше діяло б замість скаржитись;
на 67% було б сміливішим у вирішенні життєвих завдань;
на 89% – життєрадіснішим;
на 80% – меншим пристосуванцем;
на 90% більше відчувало б внутрішню гармонію й було б здоровішим та більш відкритими до нового.
Як повідомляв «ЩЛ», документи про допомогу галичан голодуючим українцям у 1933 році відтепер – у відкритому доступі, Патріарх УГКЦ закликав священнослужителів вшанувати жертв геноциду, відслуживши 23-24 листопада поминальні Богослужіння, жертв геноциду пом'януть у закладах культури Львова.