16:24 27 січня 2015 р.
Відео:
Дивно бачити, коли здорові чоловіки на якихось акціях чи за пляшкою горілки кричать «слава Україні!», а цю славу не хочуть підтвердити на ділах.
Таку думку висловили сьогодні, 27 січня, під час прес-конференції у Львівському прес-клубі на тему «Уся правда про війну з вуст рядових бійців» військовослужбовці 24 механізованої бригади Тарас Матвіїв та Володимир Лазор.
Бійці, які вже майже рік воюють на сході України, повернувшись додому на чергову ротацію, зі здивуванням зауважили, що багато українських чоловіків злякалися чергової хвилі мобілізації.
- Ми розуміємо, що це – наша держава і нам її захищати. Якщо не зупинити ворога там, де він зараз є, він далі просунеться. Я не думаю, що Путін має помірні амбіції. В нього вони не помірні. І вірю в те, що ми в силі це зробити. І ми є тому доказом, - сказав Володимир Лазор.
Його бойовий побратим Тарас Матвіїв вважає, що війна не закінчиться за місяць-другий. Отже і відсидітися-переховатися боягузам не вдасться.
- Відчувається, що в повітрі є велика паніка. Багато людей, не маючи достовірної інформації, починають придумувати собі якісь пояснення. І ті пояснення не зовсім об’єктивні чи зовсім не об’єктивні, - вважає Тарас Матвіїв.
За його словами, більшість, хто не був на війні, навіть уяви не мають, що це таке.
- Це настільки широке поняття, яке не включає в себе щоденні бойові дії. Багато людей просто плутають сам принцип її ведення. Через те виникає дуже сильний страх, - каже боєць.
За його словами, увесь час вимагати щось від держави, не даючи нічого навзаєм, неможливо.
- Ми і є держава. У нас є обов’язки і їх необхідно виконувати. А зараз ми бачимо, що через боягузтво і нерозуміння ми не виконуємо ті зобов’язання, які на нас покладені, - говорить Тарас Матвіїв.
Для себе воїни вже зрозуміли, що такий тривалий період активних воєнних дій не був би можливий без дорослого і сформованого суспільства, без волонтерських організацій та без людей, які віддають останнє, щоби підтримати їх.
- Ми вже двічі були там, двічі приїжджали на ротацію. І ми, за рахунок людей і волонтерів, мали повне забезпечення, котре дозволяло нам більш-менш комфортно виконувати ті завдання, які стояли перед нами, - каже Тарас Матвіїв.
За його словами, обов’язки держави і народу розподілилися 50 на 50. Ту частину ресурсів, яку люди не можуть надати, тобто забезпечення паливно-мастильними матеріалами, боєприпасами – це на себе бере держава. А речі, які необхідні для кожного бійця, – це є забезпечення волонтерських організацій і всього українського народу.