У Сніжному на Донеччині сепаратистами стали безробітні, алкоголіки й наркомани (відео)

Максим Салай розповідає сьогодні, 11 червня, в мьогоднішній публікації «Біженець з Донбасу: У Сніжному терористи «просто так» розстрілюють людей» (відео)» в газеті «Сегодня»:

«У Донецькій і Луганській областях тривають заворушення, які почалися в середині березня. Як все відбувалося в прикордонному місті Сніжне Донецької області, і які там булинастрої на початку проросійського руху, а які нині – «Сегодня» розповів місцевий житель і громадський активіст Віталій. До речі, він через погрози на свою адресу і адресу родини, вивіз рідних з небезпечного регіону та нині проживає під Києвом.

СНІЖНЕ ПОСТУПОВО НАКРИЛА ХВИЛЯ ПРОРОСІЙСЬКИХ НАСТРОЇВ

Коли почалася революція в Києві, ми з товаришами організували ініціативну групу і всіляко її підтримували. Це лютий-березень місяць.

У нас проходили паралельні мітинги з проросійськими «товаришами». Спочатку все було спокійно і мирно.

Наші опоненти займалися своєю пропагандою, ми ж виходили з українськими прапорами. Потім ситуація стала загострюватися.

Ми кілька разів брали участь у мітингах в Донецьку. Були й на тому, 13 числа, коли людина загинула. І прекрасно бачили, як реагує місцева влада на нас і на проросійських активістів.

Переломний момент у свідомості наступив відносно всього, що відбувається, коли в Донецьку в один і той же час дозволили проводити два мітинги на площі Леніна. Наскільки я знаю, проукраїнські організатори подали документи за тиждень до акції.

Влада дозволила провести мітинг. І буквально за день проросійські активісти отримали дозвіл провести свої збори.

У результаті на площі виникла бійня, в якій нам з волі випадку довелося взяти участь. Але на щастя, ніяких серйозних пошкоджень ми не отримали.

У той же час в Сніжному ситуація була спокійна. Проте ми прийняли рішення виїхати, оскільки проросійські «товариші» нам прямо почали погрожувати.

Спочатку в місті поставили блокпости, на яких вони чергували з дрючками, зупиняли машини, розмовляли, з'ясовували стосунки на рівні розмов. Дуже багато таксистів підтримали проросійський рух.

Вони все заправлялися дешевим бензином. У нас до кордону з Росією 15 кілометрів, а до найближчої заправки в РФ приблизно 18 кілометрів. Так що своє «щасливе майбутнє» вони пов'язували з дешевим бензином.

УКРАЇНЦІ ЗІ СХОДУ ЗАХИЩАЛИ ПРАПОР УКРАЇНИ ВІД УКРАЇНЦІВ З СХОДУ

Незабаром у проросійськи налаштованих людей з'явилася зброя. Люди, які, взяли цю зброю – безробітні, алкоголіки, наркомани, а міліція на це ніяк не реагувала.

Навіть більше того, коли у нас в місті були мітинги, і в один з днів, коли відбулася масова проросійська акція, на яку ми пішли подивитися, і коли натовп кинувся знімати національний прапор України з флагштока, ми заступилися за нього. Сталася бійка.

Причому коли нас били зі спини, наряди міліції, яких було три наряди, близько 15 осіб, не втручалися. Коли ми почали давати відсіч, нас взяли, відвели подалі від епіцентру подій.

Провели «роз'яснювальну» бесіду, добре хоч не стали складати протокол. А на тих, хто затіяв бійку, бешкетував, міліція навіть не звернула увагу.

Але на цей раз прапор був залишений, на метр нижче причепили прапор РФ. Через місяць прапорів України в місті не залишилося ...

ВІДДІЛ МІЛІЦІЇ ЗАХОПИЛИ ЧЕТВЕРО ОСІБ

Також був ще один кричущий момент, коли наш міський райвідділ захопили четверо осіб (!), представники «народної республіки». Мені розповів знайомий, який там працював.

До речі, останнім часом він не виходить на зв'язок. Може телефон поміняв, а може, що серйозніше ...

Так от, каже, що прийшли четверо чоловіків віком 45 - 55 років з георгіївськими стрічками і поставили пряме запитання начальнику міліції, мовляв ви з народом чи ні? Той відповів, що звичайно з народом. А «республіканці» йому, мовляв, якщо з народом, то ми будемо перебувати з вами в черговій частині і разом стежити за порядком.

Ну а пізніше міліція в місті перетворилася на заклад з роздачі зарплат. Практично ні на що не реагують і не зрозуміло чим займаються. 

ТЕРОРИСТИ РОЗСТРІЛЮЮТЬ ЛЮДЕЙ

У мене в Сніжному залишилися родичі. Я щодня телефоную їм.

Новини, звичайно, невтішні. Кілька днів тому зайшли терористи в місто.

До цього їх не було зовсім. Були місцеві. З ними можна було домовитися, у зв'язку з тим, що, як-не-як, свої.

Нещодавно відбулося декілька вбивств у місті на блокпостах. Одна людина, мабуть, не помітила, що її зупиняють. Наздогнали і розстріляли.

А друга жертва – водій маршрутки. Він вів автобус з людьми. Його зупинили, він посварився з цими представниками «ДНР» або «кадировцями», там невідомо хто стоїть, і його на очах у всіх пасажирів застрелили.

У місті вони захопили будівлю пенсійного фонду, недалеко приватна СТО, куди вони загнали свої БТРи, КамАЗи, і поруч взяли в облогу будівлю спортивної школи. Остання у них як нічліжка.

Городяни зараз в страху. Якщо раніше все було відносно спокійно, то коли приїхали «товариші», сказали що будуть «захищати їх від «хунти», більшості стало все зрозуміло, раз приїхали, значить – скоро щось почнеться.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ - ЦЕ НЕ ПОРОЖНІ СЛОВА

Ми виїхали двома сім'ями. Свою я вивіз сьомого травня, а сім'ю товариша ми забрали через два тижні. Разом з ним їздили додому, так як було вже небезпечно. Якраз батальйон «Схід» увійшов до Донецька. Але ми, все-таки, вирвалися.

Ми відразу зняли під Києвом, в Княжичах Броварського району, будинок. Він скромний, але жити можна. Благо фінансовий запас поки є.

Я хотів було звернутися за допомогою, але порадившись зі своїми, вирішили, що, напевно, є люди, яким це потрібніше. Нам і з Черкас пропонували, і з Вінниці безкоштовне житло.

У Києві нам люди допомогли грошима, допомогли заплатити за два місяці. Ми на власні очі бачимо, що громадянське суспільство в Україні почало формуватися, і це не порожні слова.

Зараз активно займаємося пошуком роботи. Робота є, але заробіток вельми скромний, не покриває всі наші мінімальні витрати.

Я надав всі свої координати в центр «Donbass SOS». Поки не залучали, але бажання є допомагати іншим людям, які також як і ми потрапили у важку ситуацію.

Відзначимо, сайт «Сегодня.ua» пропонує можливість допомогти біженцям зі східних регіонів України. Якщо ви готові прийняти в свій будинок одну людину або цілу родину, розкажіть про це,подайте заявку.

Переконливе прохання, якщо на вашу заявку хтось відгукнувся, і ви більше не можете прийняти гостей в свій будинок, повідомте нам, щоб ми могли прибрати ваше оголошення з розділу».

Як інформував «Щоденний Львів», терористи наполегливо трансформують прикордонне місто Сніжне на Донеччині в «Слов’янськ-2».