20:30 26 березня 2016 р.
Фото: vgolos.com.ua
Настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, отець Степан Сус, написав сьогодні: «Коли ділять срібняки, рвуть хітон, вмивають руки одні одних, ділять країну, пам'ятають про свої інтереси, в той час плачуть матері!!!».
«Сьогодні, 26 березня, об 12:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла на вулиці Театральній, 11 прощалися зз Новітніми Героями України, Віктором Коренівським та Максимом Дзюбаном, які загинули в зоні АТО – повідомили в суботу на інформаційному порталі пасторального та соціального служіння капеланів Львівської архиєпархії УГКЦ, де також розповіли:
«Похоронне богослужіння очолив отець Степан Сус – настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла та голова «Центру Військового Капеланства». Разом із головним військовим капеланом Львівської архиєпархії заупокій Героїв України молилися військовий капелан Ліцею імені Героїв Крут – отець Андрій Сіданич, настоятель храму Воскресіння – отець Сергій Швагла, військові капелани Римо-католицької Церкви на чолі з отцем Іваном Заяцем.
Провести в останню дорогу Новітніх Героїв України прийшли родичі, товариші, військовослужбовці, представники влади та мешканці міста. Після цього похоронна процесія відправилась на Личаківський цвинтар, де відбувся чин похорону на полі почесних поховань №76. Вічна пам'ять Новітнім Героям України!
Віктор Анатолійович Коренівський народився 13 червня 1981 року народився в селищі. Червоне в Андрушівському районі Житомирської області. 1 серпня 2014 року був мобілізований Львівським обласним військовим комісаріатом до лав Збройних Сил України й зарахований до складу 128 гірничо-піхотної мукачівської бригади (військова частина В4673).
З 4 жовтня 2014 року до 17 лютого 2015 року включно перебував в Дебальцевому в зоні АТО. 18 лютого 2015 року виїхав з Дебальцеве в напрямку Артемівська. Колона потрапила в засідку, опісля зв'язок з Віктором пропав.
Пошуки дружини спочатку не дали результатів, але тепер завдяки МО України та волонтерам «Чорного тюльпану» тіло загиблого віднайшли й після експертизи ДНК – ідентифікували. Одружений, залишилось двоє дітей (хлопці дев’яти й 12-ти років).
Максим Мирославович Дзюбан народився 27 липня 1992 року. Освіта – середня, не одружений, призваний Львівським обласним військовим комісаріатом. Посада: стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу, аеромобільного десантного батальйону.
2 вересня 2014 року було отримано інформацію про загибель трьох десантників 1-го батальйону 80-ї окремої високо-мобільної десантної бригади, які брали участь у боях за луганський аеропорт. Серед них – Максим Дзюбан. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову».
Про це повідомили сьогодні, 26 березня, на інформаційному порталі пасторального та соціального служіння капеланів Львівської архиєпархії УГКЦ «Капеланство.info».
Натомість настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла та голова «Центру Військового Капеланства», отець Степан Сус, повідомив у суботу:
«47-й похорон воїна АТО... Личаківське кладовище... Сльози матері... Син, який пропав був безвісти, знайшовся, але цього разу – серед невідомих могил героїв у Дніпропетровську.
Привезли до Львова! Сумно. Ні спів пташок, ні сумні мелодії військового оркестру не змогли перемогти сльози матері. Це час, коли просто болить, коли немає слів. Важко.
Чуєш молитву матері: «Сину, ти загинув, але тут нічого не змінилось!!! Всі звикли, пристосувались, завтра забудуть, а подарунок тобі – це земля і хрест!».
Це чув сьогодні, йдучи у похоронній процесії. Коли ділять срібняки, рвуть хітон, вмивають руки одні одних, ділять країну, пам'ятають про свої інтереси, в той час плачуть матері!!! Коли хтось скаже: «Досить!!!». Чи знайдеться хтось у цій країні, хто зможе не розчаровувати, не думати про себе, але зуміє витирати сльози тих, хто плаче! Сльози матері, матерів, дружин, дітей, онуків, сльози, які проливаються за іншу Україну, за кожного з нас!».
Отець Степан Сус написав це сьогодні, 26 березня, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook».
Натомість у прес-службі міськради повідомили сьогодні, 26 березня, «Щоденному Львову»:
«Сьогодні, 26 березня, о 12.00 год. у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра та Павла відбулася заупокійна панахида. Звідти похоронна процесія вирушила до Личаківського кладовища, де о 13.00 відбувся чин похорону. Поховали бійців на полі почесних поховань №76».