12:28 3 квітня 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Тільки впродовж березня в Україні було зафіксовано десять випадків застосування сили до журналістів під час виконання службових обов’язків. За 2017 рік таких випадків було 90.
Про це сьогодні, 3 квітня, під час дискусії на тему: «Безпека журналістів: базовий стандарт вільних медіа», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
За його словами, в Україні журналісти не почуваються в безпеці. Хоча би через те, що нападників жодного разу не було за це покарано.
- Сьогодні ми можемо говорити не про справедливі покарання, а про своєрідну таксу на побиття журналістів. Суди призначають невеликі штрафи в 800-1000 гривень. При цьому, судові розгляди можуть тривати кілька років. Нам відомо тільки про один випадок у Вінниці, коли нападникові призначили три роки ув’язнення як покарання. Проте згодом його замінили на умовний строк, - голова Національної спілки журналістів зауважив, що результати слідчих дій та рішення суддів журналістів не задовольняють.
З ним погоджується журналістка, депутат Львівської обласної ради Парасковія Дворянин.
- В Україні було немало журналістських рухів за захист своїх видань. І у Львові – також. Але є недовіра журналістів до правоохоронних органів. Тому що результатів немає. Водночас я маю багато питань до Спілки журналістів: як часто ви запитуєте Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора; як часто ви зустрічаєтеся з організаціями, що працюють з в’язнями на Донбасі? Немає цієї публічної інформації, - каже вона.
За словами радника представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ (Відень) Айдара Ботагарова, вони спостерігають ріст злочинів проти журналістів.
- Злочини мають різний характер – від погроз до вбивств, - зауважив він.
Віце-президент Європейської федерації журналістів Надія Ажгіхіна наголосила, що завдяки активній роботі журналістських організацій, які виступають на захист своїх колег, тільки з полону бойовиків в зоні АТО було звільнено вісім журналістів.
- Тривалий час в журналістських організаціях не вели мову про фізичну безпеку журналістів. Адже в Європі було все спокійно. Про цензуру багато знали, про неї говорили. А ось те, що журналістові може загрожувати фізична небезпека, - стало великим здивування, - вона зауважила, що останнім часом навіть в безпечній Європі почастішали випадки вбивств журналістів.
Президент Литовської спілки журналістів Дайнюс Радзявічус наголосив, що в Литві останній раз випадок загибелі журналіста стався у 1995 році. І цей випадок змусив їх задуматися про власну безпеку.
- Великі злочини проти журналістів починаються з маленького тиску. І найбільше такого тиску зазнають колеги, які працюють у маленьких газетах. Спочатку можуть тиснути, можуть застосовувати наклепи, погрози, усні погрози. Такі речі стають особистою справою журналіста. А мусить бути солідарність, - він нагадав про випадок в Словаччині, коли після словесних погроз, на які правоохоронні органи не відреагували, журналіста вбили.
Дайнюс Радзявічус радить всім колегам скачати з сайту ОБСЄ брошуру з практичними порадами щодо безпеки журналістів. Вона вже перекладена українською мовою.
Секретар Національної спілки журналістів України Валерій Макеєв – один із тих, кого утримували бойовики в підвалах на непідконтрольній території ОРДЛО. За допомогою міжнародних організацій йому вдалося вийти з полону. Згодом він долучився до пошуку інших журналістів, які зникли в тому регіоні.
- В один момент ми помітили, що в Донецьку зник В’ячеслав Асєєв, який друкував свої матеріали у газеті «Дзеркало тижня». Ми шукали всюди, цікавилися, питали, посилали запити. І всі відповідали, що не знають такого, не утримують такого. Ми повідомили про його зникнення у Відні. І тут же відразу влада так званої «днр» озвалася і повідомила, що вони його утримують, - Валерій Макеєв зауважив, що тільки на вимогу міжнародних організацій вдалося довідатися про долю журналіста.