Сутички на Грушевського можуть використати як привід для введення надзвичайного стану, – юрист

«ТСН.ua» навела в публікації «Надзвичайний стан у Києві: чи є для цього підстави і якими можуть бути наслідки» коментарі експертів щодо ймовірності його запровадження:

«В Україні вкотре за останні кілька місяців заговорили про запровадження НС, експерти кажуть – все можливо.

Вже не вперше за останні кілька місяців з'явилась інформація про можливе запровадження надзвичайного стану в Києві. Зараз – через протистояння на Грушевського, що триває вже третю добу поспіль. Сьогодні, коли стало відомо про загибель у центрі Києва кількох людей (Генпрокуратура підтвердила дві смерті, ЗМІ повідомляють про три), така можливість здається ще більш реальною.

Джерела і заяви

Спочатку луганські регіонали звернулись до президента з проханням запровадити надзвичайний стан – у всій Україні. Депутати місцевих рад попросили вжити жорстких заходів «заради відновлення законності». І водночас запропонували провести переговори, аби уникнути жертв та кровопролиття.

Потім з'явилася інформація з посиланням на джерела у ПР, що нібито депутатів фракції обдзвонюють і кажуть – у четвер треба обов'язково бути в Києві (до 4 лютого народні обранці у залі засідань з'являтись не планували).

За даними джерела, «екстрений збір» оголошено через заплановану позачергову сесію ВР, на якій буде ухвалено рішення про запровадження надзвичайного стану.

«Перший крок до цього зроблено вчора зверненням президента до народу, тепер уряд або РНБО має подати відповідне рішення президенту, а той звернеться до Верховної Ради. Після цього депутати мають його затвердити, – повідомило джерело. – Водночас регіонали не впевнені, що таке голосування буде саме в четвер. Хоча всіх партійців просять бути в «бойовій готовності».

Пізніше представники Партії регіонів не один раз запевнили, що ніякий надзвичайний стан запроваджувати не планують. Спочатку це зробив один з авторів скандальних законів Вадим Колесніченко. За його словами, питання про запровадження надзвичайного стану не розглядалося ані президентом, ані урядом, ані Верховною Радою. «Немає необхідності запроваджувати надзвичайний стан через те, що група фашистських молодиків сьогодні провокує громадянське протистояння в одній частині Києва», – пояснив він журналістам.

Потім – секретар Ради нацбезпеки і оборони Андрій Клюєв. Він у свою чергу також запевнив, що в Україні не буде введено надзвичайний стан у зв'язку з протестами в Києві.

Чи є підстави?

Наважиться чи ні на такий крок влада, невідомо. Проте юрист Микола Коломоєць вважає – події на Грушевського можуть бути використані як підстава для введення надзвичайного стану в Києві. Тим більше – після загибелі кількох людей.

«Смерть людей від рук влади – це явище, яке підводить країну до межі, після якої може стати неможливим мирний шлях виходу з кризи. Загибель людей від рук правоохоронців може стати тією соломиною, що зламала хребет коню і спровокувати введення президентом України режиму надзвичайного стану в Києві», – вважає Коломоєць.

Умови введення надзвичайного стану визначено ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану». Вона містить 7 пунктів, одразу три з яких дають можливість ввести режим надзвичайного стану прямо зараз, каже він ТСН.ua.

Ці пункти:

виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

необхідність відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Наслідки запровадження надзвичайного стану не забаряться. І вони аж ніяк киян не порадують.

«До Києва можна буде ввести військові формування, надавши їм статус Військової служби правопорядку у Збройних силах України і заборонити киянам покидати свої помешкання та пересуватися містом без спеціального дозволу та перепусток», – розповідає юрист про варіанти розвитку подій.

А окрім цього, можуть вимкнути зв'язок (мобільний та дротовий), доступ усім киянам до інтернету, взяти під контроль радіо- та телекомпанії й у прямому режимі керувати їх редакційною політикою – з метою недопущення виготовлення та розповсюдження матеріалів, які можуть дестабілізувати ситуацію. І, звичайно, жодних масових заходів.

І це ще не все. У переліку обмежень, встановлених законом, є також такі пункти:

посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);

перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках – проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;

обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;

порушення у порядку, визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Треба зазначити, що спочатку президент України має звернутись до учасників акцій і дати їм час, щоб мирно розійтися. А далі, якщо його не слухаються, він ухвалює спеціальний указ про запровадження надзвичайного стану.

Протягом двох днів цей указ повинна затвердити Верховна Рада. Пропозиції щодо запровадження надзвичайного стану готує Рада нацбезпеки і оборони. Про запровадження НС одразу оголошується в ЗМІ.

Режим НС не може тривати довше ніж 30 днів у всій Україні та 60 днів в окремих регіонах. Якщо потрібно, президент може подовжити надзвичайний стан ще на місяць.

Серед гарантій законності під час надзвичайного стану – заборона проведення будь-яких виборів. У законі також йдеться, що надзвичайний стан не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого поводження, обмеження права на життя, свободу думки. А за будь-які спроби використати надзвичайний стан для захоплення влади або зловживання доведеться нести відповідальність.

Надзвичайний стан: думка правозахисників

Проте правозахисники вважають – жодних підстав для введення надзвичайного стану у Києві немає. «Якщо говорити про надзвичайний стан у контексті ситуації з протистоянням на вулиці Грушевського, то тут я взагалі-то не бачу підстав для введення надзвичайного стану, оскільки не вичерпані інші заходи, які можуть залагодити цей конфлікт», – сказав у коментарі «ТСН.ua» виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.

Він наголосив, що надзвичайний стан – це крайній захід для будь-якої держави у ситуаціях, коли йдеться про порятунок нації, якісь катастрофічні події, що загрожують країні. «Так, тоді він (НС. – Ред.) може бути виправданий. І тоді тут немає проблем з погляду правозахисту, з погляду прав людини, оскільки він спрямований на те, щоб захистити людей від якихось надзвичайних ситуацій», – пояснив Бущенко.

Зазначивши водночас, що надзвичайний завжди стан пов'язаний з обмеженням або скасуванням на певний час певних прав і свобод людини. Питання лише в тому, чи виправдане введення НС, чи ні.

Тож правозахисник вважає, що сутички між протестувальниками і правозахисниками на Грушевського не можуть бути підставою для запровадження надзвичайного стану. «В цьому випадку я взагалі не бачу підстав для оголошення НС, конфлікт локальний. Це не громадянська війна, не відбуваються масові заворушення по всій країні. Це ніякий не надзвичайний стан. Це звичайне життя будь-якої демократичної країни. Влада не вичерпала і не намагалась вичерпати якісь інші заходи, крім НС, наприклад, проведення перемовин з протестувальниками», – зазначив Бущенко.

І загибель людей все одно цього не змінює, вважає правозахисник. «Моя думка щодо цього не змінилася зовсім… Це локальний конфлікт. Навіть такі сумні події не свідчать про те, що в Україні настав надзвичайний стан», – пояснив він.

На його думку, якби депутати зібрались і скасували ухвалені 14 січня скандальні закони, це вже б «вирішило б 99% проблем, проти яких вони задумують запроваджувати НС». «Якби вони визнали, що можуть помилятися, я думаю, що це би припинило будь-які проблеми на вулицях Києва, у всякому разі на Грушевського», - додав правозахисник.

Тож Бущенко вважає – запровадження надзвичайного стану зараз буде наступом на права українців. «Влада зараз хоче проштовхнути як істину будь-що, що вона робить. І це неправильно, людям це не подобається. На цей час введення надзвичайного стану матиме єдину мету – репресувати і придушити будь-які прояви громадянської позиції. Інакше витлумачити це буде не можна. Оскільки реальних підстав для введення НС немає», – наголосив він».

Як інформував «Щоденний Львів», нардеп Богословська повідомила сьогодні: «Була спроба обдзвонити депутатів, щоб зібрати підписи про позачергове засідання, щоб ввести надзвичайний стан. Цих підписів не забрали», попри це, про ймовірність надзвичайного стану вже попередили інтернет-провайдерів, мобільних операторів і медійників, окрім того, до нього готуються, за інформацією джерел «Еспресо.TV», силовики з усієї України – зі столиці надійшла вказівка всім офіцерам добиратися в Київ власним силами, щоправда, Азаров заявив, що влада «готова на компроміс», але після того, як Янукович запропонуував «розглянути ситуацію в країні на позачерговій сесії ВР», інформаційне управління Апарату Верховної Ради повідомило: «Позачергова сесія Верховної Ради України сьомого скликання відбудеться у вівторок 28 січня».