Росія, як і раніше, постачає ресурси на Захід через територію України

На Форумі вільної Росії у Таллінні обговорювали моральні аспекти, пов'язані з російською агресією в Україні. Розповідь про цей захід опублікував Голос Америки, пише Dailylviv.com.

Депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс, який брав участь у конференції з відеозв'язку, сказав, що дуже велика помилка Заходу в тому, що Україну залишили в "сірій зоні" без зрозумілих перспектив вступу до НАТО та ЄС. 

"Ми відповідальні за те, що дозволили путінській Росії думати, що може робити все», - наголосив Андрюс Кубілюс. І згадав висловлювання Збігнєва Бжезинського про те, що Росія може бути імперією, лише маючи у своєму складі Україну.

Імперська ідея так чи інакше притаманна всім росіянам

Художниця, письменник і публіцист Катерина Марголіс вважає, що імперська ідея так чи інакше притаманна всім росіянам, незалежно від їхньої освіти, місця проживання тощо. «У цьому - глибоке коріння нинішньої війни. Жертва агресії може сказати, чи винні росіяни чи ні. Після Бучі будь-яка українка має право сказати мені, що про мене думає», - сказала вона.

На думку Марголіс, відповідальність настає через реакцію на подію незалежно від того, чи була подія під контролем мимовільного свідка, чи ні.

Катерина Марголіс переконана, що до покаяння росіян «далеко як до Місяця». Вона також згадала про програму «деранізація-онлайн», яка, на її думку, допоможе провести реінтеграцію росіян у цивілізовану спільноту.

На думку адвоката і правозахисника Ніколая Полозова відповідальність за прихід до влади Путіна несуть не лише росіяни, а й західні «ферштеєри», які продовжували стосунки з Кремлем і після анексії Криму, та після початку повномасштабної агресії.

На найближче майбутнє Росії адвокат дивиться без оптимізму, оскільки, на його думку, країна не має ресурсу, щоб подолати всі історичні травми. Без зовнішнього впливу тоталітаризм відроджуватиметься у Росії знову і знову. А імперські комплекси можна зруйнувати лише через катарсис, моральне очищення.

У розмові з кореспондентом «Голосу Америки» Ніколай Полозов так розвинув свою думку: «Нам би, звісно, дуже хотілося, щоб зовнішні сили доклали зусиль, як це сталося з гітлерівською Німеччиною».

Учасник конференції згадав, що західні компанії через різних посередників примудряються постачати до Росії чіпи, якими оснащуються російські ракети та безпілотники, які завдають ударів українським містам.

«Тому розраховувати на те, що зараз Захід готовий консолідовано й остаточно вирішити путінське питання, на жаль, зовсім не доводиться. Думаю, що вони в міру своїх можливостей допомагатимуть Україні, що вони роблять явно недостатньо насамперед у військовому розумінні, і сподіваючись, що це якось “розсмокчеться само собою”. Оскільки Путін не вдається до "останнього аргументу", то Захід не відчуває небезпеки ядерного удару по "центрах прийняття рішень". Так, Медведєв там щось пише в Telegram, але цілком очевидно, що Захід не чекає на бомбардування російськими ядерними ракетами Берліна, Парижа чи Вашингтона, а значить і не потрібно нічого робити! Досить потроху допомагати Україні і трохи притискати санкціями Росію», - продовжує Ніколай Полозов, навівши як приклад той факт, що Росія, як і раніше, постачає ресурси на Захід, у тому числі і через територію України.

Інший важливий аспект проблеми полягає в тому, що і в Росії немає сил, які могли б переламати цю ситуацію. «Населення не має суб'єктності, а та здорова частина населення, яка там була, або поїхала, або пішла у глибоке підпілля та внутрішню глибоку еміграцію, або сидить у в'язниці. І, чесно кажучи, простих рішень у цьому питанні немає», – розводить руками Ніколай Полозов.

Захід "прокидається" вже давно, але поки що не "умився"

Заключна секція V Антивоєнної конференції називалася «Пробудження Заходу: Тенденції, перспективи та ризики».

Колишній глава МЗС Естонії, а нині – член Комісії з питань закордонних справ Рійгікогу Урмас Рейнсалу констатував, що багато країн-членів ООН не підтримують створення Трибуналу з військових злочинів у Росії, тому що думають про те, як у майбутньому мати дипломатичні відносини з Росією. Щодо військової допомоги Україні Захід, за образним висловом естонського політика, «поводився як черепаха», що ховає голову в панцирі, і ця парадигма не змінена.

Голова комітету із закордонних справ парламенту Фінляндії, член фінської делегації у Раді Європи Кіммо Кільюнен розповів, що був у Києві 24 лютого цього року і виступив у Верховній Раді. І в цій промові він сказав, що Росія веде війну не лише проти України, але було завдано удару і по європейській безпеці.

За словами пана Кільюнена, для Фінляндії 30 листопада 1939 року те саме, що для України 24 лютого 2022 року. «На нас напав агресор, і ми були одні в цій боротьбі. Дещо підтримала зброєю лише Швеція. У Верховній Раді я сказав: "Ви не будете одні". І Фінляндія надає допомогу Україні. Ми зараз не відчуваємо прямої загрози для Фінляндії, але ми не маємо довіри до Росії, вона була знищена, і тому ми вступили до НАТО», - підкреслив він.

Відомий політик-опозиціонер Гаррі Каспаров зазначив, що деградація путінського режиму веде його на Схід, у підпорядкування до Китаю. І все залежатиме від того, наскільки агресивними будуть експансіоністські плани Китаю щодо поглинання російських територій, які він вважає своїми.

А також від того, чи погодиться народ Росії зі сумною долею стати китайською провінцією.

Водночас, за свідченням співзасновника Форуму вільної Росії: «деякі російські опозиціонери не можуть без затримки вимовити формулу. "Війна злочинна, режим нелегітимний, Крим – український". Вони вважають, що бути проти Путіна вже достатньо, а допомагати Україні необов'язково».

Кореспондент «Голосу Америки» попросила Гаррі Каспарова відповісти, чи «прокидається» його думку, Захід і чи він починає адекватно оцінювати російську загрозу?

«Захід "прокидається" вже давно, але поки що не "умився", - зі сарказмом відповів Каспаров. – Очі треба протерти, у дзеркало подивитися – процес ще йде. Але головне, що вони не знають – для чого це все відбувається. Відсутність згоди щодо кінцевої мети війни, яка повинна включати перемогу України з трьома компонентами – звільнення всіх територій, виплата репарацій, залучення до суду військових злочинців і як історичну перспективу - зміну режиму в Росії, яка відбудеться, на мій погляд, багато в чому саме завдяки такій перемозі України».

Перемогу – Україні, свободу – Росії

У резолюції, яку прийняли учасники Талліннської Антивоєнної конференції, є такі рядки: «Тоталітарні союзники Путіна допоможуть йому залишатися на плаву і продовжувати війну ще деякий час. А це означає, що тим більшими мають бути зусилля Вільного світу та всіх його союзників для перемоги України над путінізмом. Ми також є частиною цього загального фронту боротьби, і від нас також багато що залежить. У цих умовах ми маємо категорично відкинути будь-які можливості для колаборації з режимом чи окремими його інститутами.

Солідарність усіх учасників антипутинського фронту, зусилля Вільного світу з підтримки України та мужність її захисників стануть запорукою реалізації наших цілей, висловлених у гаслі "Перемогу – Україні, свободу – Росії".