Російський суд залишив українську льотчицю Надію Савченко під вартою до 30 серпня (відео)

Телеканал «Еспресо.TV» інформує сьогодні, 9 липня, в повідомленні «Російський суд залишив українську льотчицю Савченко під вартою до кінця літа»:

«Воронезький суд залишив українську льотчицю Надію Савченко, яку в Росії обвинувачують у пособництві у вбивстві російських журналістів, під вартою в міському СІЗО до кінця серпня Про це повідомив представник Новоусманського райсуду, передає Еспресо.TV. з посиланням на «РИА Новини».

«Запобіжний захід Новоусманським районним судом обраний 2 липня. Савченко знаходитиметься під вартою по 30 серпня включно», – сказав представник суду. За його словами, захист Савченко оскаржив постанову суду про обрання запобіжного заходу, і матеріали пішли до обласного суду.

Водночас, голова Громадської наглядової комісії Воронезької області Анатолій Малахов повідомив, що український льотчик утримується в СІЗО №3 Воронежа. Але Федеральна служба виконання покарань Росії офіційно не уточнює, в якому ізоляторі утримується Савченко, але заявляє, що умови її утримання відповідають законам Росії.

Нагадаємо, 17 червня під Слов'янськом Донецької області під мінометний обстріл потрапила знімальна група ВГТРК. В результаті обстрілу загинули кореспондент Ігор Корнелюк і звукорежисер Антон Волошин. Нещодавно представниками терористичних збройних формувань, що діють на сході України, захопили у полон військовослужбовця Збройних Сил України Надію Савченко і доправили її до Росії.

8 липня МЗС України висловило протест у зв'язку з незаконним вивезенням Савченко. Слідчий комітет РФ пред'явив льотчиці звинувачення в пособництві у вбивстві журналістів всеросійської державної телерадіокомпанії.

Телеканал «Еспресо.TV» повідомляє сьогодні, 9 липня, в публікації «Хто така Надія Савченко, яку в Росії хочуть ув'язнити довічно»:

«Захоплена бойовиками льотчиця Надія Савченко опинилася у воронезькому слідчому ізоляторі. Її підозрюють у вбивстві російських журналістів. Слідчий комітет Росії висунув звинувачення Савченко в участі у вбивстві російських журналістів Ігоря Корнелюка і Антона Волошина. Про це повідомив ІТАР-ТАСС з посиланням на представника СК РФ Володимира Маркіна.

«Пред'явлено обвинувачення громадянці України Надії Савченко в пособництві у скоєнні вбивства журналістів ВГТРК. Вона була затримана на території Росії і поміщена під варту», – повідомив Маркін. Частина 2 статті 105 Кримінального кодексу РФ, за якою обвинувачується Савченко, передбачає максимальне покарання у вигляді довічного ув'язнення.

«Що стосується затримання Савченко, то, як з'ясувалося, вона без документів, під виглядом біженки, перетнула кордон Росії. І при перевірці документів в одному з населених пунктів була затримана для встановлення особи. Після цього з'ясувалося, що Савченко проходить як підозрювана по кримінальній справі про вбивство російських журналістів», – йдеться в заяві.

МЗС України висловив категоричний протест у зв'язку з незаконним вивезенням на територію Росії українського військовослужбовця. Нагадуємо, наприкінці червня (орієнтовно 20-го числа) старший лейтенант української армії, штурман-оператор вертольота Мі-24 Надія Савченко потрапила в полон до терористів «Луганської народної республіки». 

Небо Надія Савченко полюбила ще в дитинстві, коли літала з батьками до Криму. З тих самих пір вона мріяла про нього. Довго за різними довідниками шукала, в яких інститутах готують льотчиків. І знайшла Харків – університет повітряних сил. Приїхавши подавати документи, почула від чоловіків з великими зірками на погонах: «У тебе є одна проблема – ти дівчина». Надія відповіла: «А за штурвалом літака чим потрібно думати – головою або тим, що між ніг?» – «Ах, ти ще й хамка. Все, до побачення».

Після цього вона їздила в цей інститут чотири роки поспіль. На КПП говорили: «В армії дівчат немає, тим більше в авіації». На що Надія відповідала: «Неправда, є». І на четвертий рік все ж домоглася прийому у генерала, який попередив: «Якщо хочеш вчитися, відслужи рік в армії».

Надія одразу ж пішла контрактником до Збройних Сил. Спочатку її відправили служити радисткою. Але така служба була не для неї. Вирішила, що ніде, крім як у десантних військах, не зможе бути ближче до неба. І пішла проситися до командира десантного батальйону.

Щоб від неї відчепитися, комбат сказав: «15 кілометрів полігону, з 15-кілограмовим рюкзаком десантника. Біжиш разом з хлопцями, по снігу. Якщо не відстанеш від них – візьму». «Добре» – відповіла Надя і через тиждень вже служила у Житомирському аеромобільному батальйоні.

У 2004 вона разом з іншими миротворцями пішла служити до Іраку, де була стрільцем третьої роти 72-го окремого механізованого батальйону. Їздила на патрулювання, ходила в наряди, не очікувала ніяких поблажок.

«Я не жінка, я – солдат», – не раз повторювала, коли хтось із хлопців намагався бути з нею джентльменом. Вона добре знала – сама вибрала таку професію, тому сама буде нести свій автомат.

«В Іраку ми були півроку. Я зрозуміла, що це єдине місце, де солдат може виконувати свою пряму роботу – там не потрібно збирати недопалки або ходити в наряди по туалетах. Єдина складність – коли ти одна, а поруч батальйон «голодних» мужиків. Але мені було безпечно спати в одній кімнаті з 25 хлопцями, бо знала, що якщо у одного «зірве дах», то його зупинять інші. Я служила з ними як товариш, і поступово вони звикли сприймати мене саме так», – розповідала Надія.

«На війні нікому нічого не доводила, просто виконувала свою роботу, щоб її не робили за мене інші», – розповідає Надя. Найяскравіший спогад з війни - буря в пустелі, коли на відстані витягнутої руки вже нічого не видно, романтично згадує льотчиця.

Разом з хлопцями Надія долала багатогодинні марші, займалася рукопашним боєм, стріляла з різних видів зброї, стрибала з парашутом, вивчила всі тактичні дії підрозділу, а головне – ні від кого не відставала. Всі зрозуміли: вона «своя».

Це була її перша маленька перемога на шляху до мрії. Але для того, щоб стати пілотом, цього було мало. Вона знову поїхала до Харкова, знову почула відмову: мовляв, не вистачає військового досвіду.

Тоді вона пішла до міністра оборони Анатолія Гриценка, два місяці чекала своєї черги на прийом і попросилася вчитися літати. Лише після цього дівчину прийняли.

Надія не заміжня, хоча сватаються до неї постійно. «В Іраку один араб поліцейський спочатку хотів купити мене за двох баранів – це у них там стандартна ціна за жінку. Потім там же, в Іраку, мене хотів купити ще й принц Ес-Сувейри, вже за 50 тисяч доларів. Для порівняння: таку суму у них дають за голову терориста. Принц сватався серйозно – привозив мені на КПП троянди, фініки, золото. Я брала тільки троянди - щоб уважити людину. У підсумку комбат пояснив йому, що операція неможлива. Хоча я не пішла б за нього навіть за мільярд»

По закінченню університету Надія проходила службу в Бродах Львівської області, в третьому окремому полку армійської авіації. У зону АТО поїхала добровольцем».

Тим часом агенція «Інтерфакс-Україна» інформує сьогодні, 9 липня, в повідомленні «Президент доручив Генпрокуратурі та МЗС розібратися в ситуації з українською льотчицею Савченко»:

«Президент України Петро Порошенко доручив Генеральній прокуратурі та Міністерству закордонних справ розібратися в ситуації з українською льотчицею Надією Савченко, яку слідчі органи РФ обвинувачують у причетності до загибелі російських журналістів на сході України та яку затримали на території Росії.

«Щойно президент дав доручення Генпрокуратурі та Міністерству закордонних справ стосовно того, щоб розібратися в ситуації з Надією Савченко», – повідомив керівник прес-служби президента Андрій Жигулін на брифінгу в Києві в середу».

Як інформував «Щоденний Львів», російські диверсанти вивезли українську льотчицю Надію Савченко до нібито «невоюючої» РФ, Слідком Росії блефує, що українська льотчиця потрапила туди як «біженка».