22:14 29 вересня 2014 р.
Фото: pravda.ru
Про це повідомив у понеділок, підбиваючи підсумки 29 вересня, керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук.
Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у понеділок коментувати підсумки 29 вересня традиційно для нього – «з поганого:
1. У повний ріст триває кривава «боротьба за мир» на Донбасі. За останні три години (з 18.00 до 21.00 29-го вересня) ми зафіксували 11 обстрілів позицій українських військ російсько-терористичними військами.
Бойовики, які й раніше не відрізнялися адекватністю, дійшли до меж цинізму. Сьогодні ми зафіксували декілька випадків, які на голову «не налазять».
Користуючись тим, що українські війська відкривають вогонь у відповідь лише під час штурмів, вони підганяють РСЗВ «Град» поближче до наших позицій, розгортають, і луплять по житлових кварталах. Спробуй доведи, що це не українці знищують мирних жителів.
Для російської пропаганди – всі можливі послуги. Включаючи найкривавіші – а вони особливо подобаються Кремлю.
2. Головне слідче управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про «геноцид російськомовного населення Донецької та Луганської областей України».
Російські слідчі «виявили», що керівництво Національної гвардії і руху «Правий сектор» наказували своїм підлеглим знищувати російськомовних громадян, які живуть на сході України, «Градами», артилерією і касетними боєприпасами.
Загалом, злочини російських найманців, російської армії і проросійських бойовиків Москва приписала українським військам. Тут навіть сперечатися марно – кремлівські клоуни вже не знають, як ще «изголиться».
Виникає лише одне питання: а чому ж усі ці злочини кояться лише на території, контрольованій «ДНР» і «ЛНР»? Ступи два кроки від лінії фронту вглиб України – і вдень із вогнем не знайдеш представника «російськомовного населення», якому хоча б у трамваї на ногу наступили за російську мову.
3. Крики й стогони певної частини громадськості викликав знесення пам'ятника Леніну в Харкові. Міський голова Кернес, який усе своє життя метається «між розумними і красивими», поклявся відновити зруйнований пам'ятник. Одні ллють крокодилячі сльози (дядю Вову образили), інші танцюють джигу.
Я не зрозумію, через що істерика? Якби любителі Леніна, включаючи Кернеса, так піклувалися про пам'ятник, то самі б давно перенесли його туди, де йому місце – наприклад, у двір офісу Компартії, а краще – в садибу Симоненка, там місця – з головою.
Але що робити пам'ятнику одного з найбільш кривавих та авторитарних «вождів» в світовій історії, який від душі напаскудив Україні, та ще й у вигляді жахливої й позбавленою смаку фігури, в центрі українського міста? Особливо сумно, що мова в даному випадку йде про Харків – велике місто, без якого неможливо собі уявити історію нашої держави.
Думаю, тим, хто ридають по комуністичній мертвечині, ніщо не заважає зібрати дрібнички та їхати в країну, де її обожнюють і досі самозабутньо мастурбують на напіврозкладене тіло Владіміра Ілліча в центрі столиці. А в Україні з цієї ідеологічної некрофілією давно пора закінчувати.
Тим же, хто наполягають, що знесення пам'ятника Леніну ніяк не впливає на добробут народу, відповім просто. Наш сьогоднішній світ – це світ смислів. Поки в головах правлять леніни з похмурого й трагічного минулого, будувати світле майбутнє марно.
Із хорошого:
1. За даними українських силовиків, за останні два тижні з полону звільнені 468 наших громадян. А за останній місяць звільнено понад 1000 цивільних і військових, які потрапили в полон.
На жаль, ми не бачимо особливого позитиву в нинішньому «перемир'ї» – Москва й терористи навіть не думають припиняти криваву бійню, влаштовану ними на Донбасі. Але якщо це дивне «перемир'я» дає можливість хоча б більш ефективно вирішувати питання з полоненими – нехай хоча б так.
2. У СБУ заявили: доказова база в кримінальних провадженнях щодо екс-президента Януковича та його зграї зібрана. Справа за доставкою обвинувачених до суду.
Узагалі-то не завадило б провести показовий заочний процес. І суть навіть не в тому, щоб дати юридичну оцінку цьому створінню, яке вже навіть Путін на поверхню не витягує в якості «легітимного президента України», бо смішно, а в тому, щоб показати в особах механізм національного приниження. І назвати ці особи за прізвищами.
Чи вистачить духу в нинішньої української влади докопатися до останнього гвинтика в системі Януковича і витягнути його на поверхню? Подивимося. Хоч часу з Майдану вже спливло чимало, й старі кадри знову лізуть з усіх щілин.
3. І знову Харків. Тут відкрито перше кримінальне провадження за підкуп виборців – в приміщенні однієї зі шкіл харків'янам роздавали продуктові набори з листівкою з великим привітом від одного з кандидатів у народні депутати. Раніше ЗМІ повідомляли, що в Харкові роздають гречку від кандидата в нардепи, нинішнього депутата місцевої ради, відомого в тутешніх краях регіонала.
Чесно кажучи, якщо наші політики навчаться завойовувати симпатії виборців розумом і справами, а не гречкою – українська політика отримає шанс трансформуватися з нинішнього базарного бізнесу в реальну державну діяльність в ім'я народу і держави. До цього, звичайно, далеко, але чим чорт не жартує... Дорогу осилить той, хто йде».
Дмитро Тимчук написав це сьогодні, 29 вересня, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» і на сайті спільноти «Інформаційний Спротив».