22:10 10 вересня 2014 р.
Фото: «РИА Новости»
На цьому наголосив у середу, підбиваючи підсумки 10 вересня, керівник ЦВПД і координатор спільноти «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук.
Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у середу коментувати підсумки 10 вересня традиційно для нього – «з поганого:
1. Прикордонники заявляють, що російські війська ведуть постійне повітряне спостереження за нашими військами в районі Маріуполя й на адміністративному кордоні Криму. Тільки за минулу добу двічі зафіксовані російські розвідувальні БПЛА (безпілотні розвідувальні літальні апарати. – Ред.): на одному з блокпостів поблизу Маріуполя й на кордоні Херсонської області поблизу пункту контролю «Чонгар».
За нашими даними, прикордонники не збивають російські БПЛА з однієї простої причини. Якщо раніше вони працювали на висоті 300-500 м, і їх можна було збити зі стрілецької зброї, то зараз росіяни запускають свої апарати на висоті більше 1000 м. Тоді як у прикордонників немає засобів ППО, щоб знищувати подібні цілі на цій висоті.
Але й сам факт активної розвідки на напрямках, де росіяни зараз концентрують свої війська, дуже не радує. Всім ясно, чим це пахне. Хоча наші силовики й заявляють, що забезпечать оборону і адміністративного кордону з Кримом, і Маріуполя.
2. ЗМІ повідомили: батальйон «Черкаси» практично всім складом – понад 400 осіб – відмовився виконувати бойове завдання й висуватися на передову. Аргумент: батальйону не дали важкі озброєння. Мовляв, «Черкаси» відправили на блокпост під Донецьком, озброївши лише автоматами.
Я розумію, що симпатії мас українців в даній ситуації на боці «відмовників», але давайте розберемося. Мені цікаво: де в загальновійськовому статутах, в порядку оскарження наказів, є рядок про те, що коли наказ не подобається – треба терміново телефонувати журналістам і здіймати галас на всю країну?
Цікаво: кому з вищого командування доповіли про ситуацію перед тим, як ця історія охопила ЗМІ? З чого випливає, що озброєних одними автоматами бійців, самих-самісіньких, без взаємодії з іншими підрозділами, кидають «в бій» проти «ворожих Градів та артилерії»? Питань море.
Треба пам'ятати, що подібні історії є надійним інструментом для деморалізації не тільки особового складу інших підрозділів, а й, у першу чергу, щойно мобілізованих громадян. Вони ще задовго до відправки в зону конфлікту впевнені, що їх зрадили, «зливають», і взагалі можна просто придумати тисячу та одну причину, та й відмовитися воювати. А щоб спрацювало, запросити журналістів і роздмухати скандал, з винуватих перетворившись на героїв.
Взагалі такі випадки відразу повинно коментувати керівництво силовиків, щоб одразу ставити крапки над «і». А краще – вирішувати ці проблеми в робочому порядку.
Із хорошого:
1. ОБСЄ констатує збільшення потоку людей у військовій формі з України в Росію. Мовляв, з початком перемир'я путінські вояки побігли додому.
Раніше Президент Петро Порошенко заявив, що, за даними військової розвідки, Росія вивела з Донбасу до 70% своїх військових. Ми трохи менш оптимістичні.
Виведення певної кількості військ фіксується, але поки що важко стверджувати, що росіяни не використовують перемир'я для ротації своїх підрозділів, яким непогано дісталося від наших військ в останніх боях перед підписанням Мінського протоколу. А тому краще почекати перед тим, як радіти. Тим паче, що наразі на північному сході зони конфлікту російські війська відходять, натомість на півдні, на Маріупольському напрямку, вони накопичуються.
Ще більше нас бентежить потік російських бензовозів із Росії на Донбас. Дай Бог, щоб паливо потрібно було російським окупантам для того, щоб забратися з України, а не для наступальних дій.
2. Соціологічні опитування свідчать: у конфлікті на Донбасі симпатії американців та європейців на нашому боці. За даними «GMF», 57% американців і 58% європейців вважають, що влада їх країн повинні «забезпечити економічну і політичну підтримку України, навіть якщо це може бути причиною конфлікту з Росією».
А це – повний провал російської машини пропаганди, яка з першого дня агресії Росії проти України зі шкіри геть лізла, годуючи західну аудиторію добірним пропагандистським лайном. Але скільки б мільярдів із кишень російських платників податків не йшло на цю машину, не вийшло у неї відбілити Путіна і приховати агресію. Не той випадок.
На місці російського керівництва я б подав до суду на проплачених західних «експертів» і «журналістів» (а також на цілі редакції деяких західних ЗМІ, які живуть на подачки Москви), котрі не впоралися зі завданням промивання мізків західної аудиторії. А журналістів «профільних» мас-медіа на кшталт «Russia Today» поголовно відправив би в районні газети Поволжя писати замітки про успіхи хліборобів і надої молока. Інформаційні війни – явно не їх покликання, аж надто незграбно працюють.
У той же час, спасибі і нашим дипломатам, і тим західним журналістам, завдяки яким світ знає правду про події в Україні. Низький уклін.
3. Невеликий позитив у масштабах групи «ІС». Ми прийняли рішення легалізувати свою південну мережу – в Мін'юсті лежать документи на реєстрацію Південного підрозділу Центру військово-політичних досліджень (групи «ІС»).
Зона відповідальності – Одеська, Херсонська, Миколаївська області та Крим. Штаб-квартира підрозділу з деяких причин буде в Миколаєві.
Східний підрозділ поки що залишається на нелегальному становищі, як і кримський сектор Південного підрозділу. Завдання підрозділів – моніторинг ситуації в регіонах, взаємодія з громадськими патріотичними організаціями, правоохоронцями та спецслужбами.
Трохи пізніше запустимо проект із регулярного формування «кольорової шкали» загроз у регіонах (ми його називаємо «проект «Світлофор» – взагалі-то ми й раніше публікували такі оцінки загроз, але зараз це буде здійснюватися за серйозною методикою, відпрацьованою на основі наших консультацій з іноземними аналітичними центрами, на підставі глибокого моніторингу та з урахуванням регулярних консультацій із спецслужбами). Загалом, роботи вистачить.
P.S. Друзі, повинен поділитися з вами. Після узгодження з іншими координаторами групи «ІС» я прийняв пропозицію увійти до складу т.зв. Военної ради офіційно заснованої сьогодні політичної партії «Народний фронт».
Чому саме ця політична сила? Дві причини.
По-перше, ми не знайшли в її списках усяких прихвоснів минулої влади, й одночасно бачимо тут наших героїв АТО та активістів – тих, працювати з ким можна мати за честь. Упевнений, це команда не слів, а дії.
По-друге, ми, група «ІС», пішли на діалог із держструктурами й взаємодія з ними навесні цього року завдяки Турчинову – після його запрошення на зустріч і відвертої бесіди (причому конструктивної: наші пропозиції були прийняті та реалізовані – так, до слова, й з'явилося розпорядження в.о. президента про створення нині діючого прес-центру АТО). І оскільки ми почали працювати разом зі засновниками «Народного фронту» «на зорі» вторгнення Росії, продовжити цю роботу в політичному форматі вважаємо логічним.
У той же час, упевнений, що робота в парламенті дозволила б нам більш ефективно вирішувати актуальні завдання, які ми ставимо перед собою: від активної участі в корінній реформі системи нацбезпеки і оборони, а також у боротьбі з корупцією в лавах військових і правоохоронців, і до вирішення соціальних проблем людей у погонах – насамперед, учасників АТО.
Як це відіб'ється на роботі групи «ІС»? Ніяк, якщо говорити про можливі негативні моменти. Політику ми вважаємо не самоціллю, а інструментом нових можливостей для виконання того завдання, заради якої створювалися: роботи на благо України».
Дмитро Тимчук повідомив це сьогодні, 10 вересня, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» й на сайті «ІС».