23:50 24 березня 2014 р.
Фото: business-tv.com.ua
Про це повідомив у понеділок керівник Центру військово-політичних досліджень та організатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук.
Він розпочав коментувати підсумки 24 березня на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» традиційно – «з поганого:
1. Загроза вторгнення Росії на наш південний схід зберігається. І дуже висока. Сьогодні це констатувала Рада національної безпеки і оборони України.
Я не знаю, що гірше – те, що Путін не відмовляється від своїх планів, або те, що РНБОУ з настільки величезним запізненням робить якісь рухи в ситуації, коли кожен день, якщо не година, – на вагу золота.
До слова, рішення РНБОУ про виведення українських військ з Криму – саме з цієї опери. Якби воно було прийняте днів 10 назад – ми б дозволили нашим військовим вийти з честю з Криму, в повному складі і з розгорнутими прапорами. Зараз дай Боже вивести декілька сотень військовослужбовців. І то – радше, у вигляді втечі.
Зрозуміле одне: з РНБОУ треба щось вирішувати. Я розумію, що його керівництву потрібний час для того, аби увійти в курс справи – для них це абсолютно нова сфера.
Але ставайте більш відкритими для аналітиків з боку – їх у країні вистачає. На себе я не натякаю – я лише сторожовий пес транспарентності у сфері нацбезпеки.
Однак є реальні локомотиви й генератори ідей. Вони під рукою – в країні купа аналітичних центрів.
Зрозуміло, що 95 % там – теж дармоїди, але 5 % – це мізки, готові працювати для Батьківщини. Використовуйте їх.
2. Із 9 травня в РФ набуває чинності закон, згідно з яким за публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ – до 3 років в'язниці. Цей закон Путін, зрозуміло, поширить і на вкрадений їм Крим.
Враховуючи, що, за даними соцопитувань (а їм віриться більше, аніж кримському «референдуму»), не менше 60% жителів Криму не хотіли приєднання до Росії, ситуація для них буде дуже непростою.
З іншого боку, це чудовий урок Україні. Розпихати наших сепаратистів по в’язницях було б хорошим рішенням проблеми на багато десятиліть вперед.
І виправдовуватися не треба: можемо всього лише повторити досвід настільки улюбленої цими сепаратистами Росії. Сподіваюся, Верховна Рада України не буде тут тупити, як вона це вміє, і якомога швидше візьме цей досвід на озброєння.
3. Мене до сліз розчулив виступ лідера фракції «Партії регіонів» Єфремова, який фактично озвучив ультиматум Росії на адресу України, видавши його за «пропозиції» своєї політичної сили. А коли йому вказали на цей сумний факт, тут же фальшиво зобразив обурення в стилі дешевого актора студії «Asylum»: та не може бути такого, треба ж, який збіг!
Я розумію, що такі політики готові грати за пляшку пива в найдешевших і збочених диво-блокбастерах, зрежисованих Кремлем. Я також розумію, що деякі з цих ультимативних пропозицій дійсно відповідають духу часу. Але наскільки вони потрібні Україні, – вирішать самі українці без усяких ультиматумів з боку «Великого Брата».
А панів типу Єфремова потрібно негайно брати за гудзик на піджачку ,і ласкаво заглядаючи у вічі, тихо запитувати: на чий млин воду ллєте, пане хороший?
Я взагалі за плюралізм і демократію, але нечисть все ж треба вичищати. Не для того був Майдан, щоб наші долі сьогодні в парламенті вирішували актори, яких смикає за мотузочки Путіним.
З хорошого:
1. Кремль несподівано став милим і пухнастим, і донезмоги згідливим. Прем'єр РФ Медведєв раптом заявив, що «Росія готова на прямі переговори з Україною». Причина – в тому, що Київ може відключити Криму воду, електроенергію та газ.
Сволота в Кремлі сидить, звичайно, рідкісна. Коли російські бандформування захоплюють українську землю, коли російські солдати викрадають українських військових і піратськими методами захоплюють кораблі наших ВМС, то Москва на жодні переговори не йде. Мовляв, ідіть лісом, ваш голос нам нецікавий.
Але тут ситуація різко змінилася. Медведєв і Путін чудово розуміють, що без води та електроенергії Крим уже через тиждень буде на колінах проситися назад в Україну й проклинати «кремлівських карликів».
Можна було б зловтішатися. Але треба пам'ятати, що основна частина кримчан – це лише заручники авантюри Путіна. Вони не винні, що стали розмінною монетою в шалених іграх Москви. А тому в будь-яких своїх рішеннях з приводу Криму українська влада все ж повинна це враховувати.
2. Сьогодні Турчинов зробив перестановки в Службі безпеки України. Ми проконсультувалися з приводу того, що ці призначення означають.
Нас запевнили, що серйозної заслугою людей, які «піднімаються вгору», є те, що, в умовах серйозного ступору силовиків «на місцях» у східних регіонах, в останні тижні СБУ завдала й завдає серйозних ударів по сепаратистам. Не будемо сперечатися: ця робота зараз шалено потрібна Україні.
3. Міністр внутрішніх справ Росії Владімір Колокольцев раптом взявся захоплюватися кривавими подвигами українських садистів із «Беркута» під час Майдану. Схоже, російські генерали набагато більш дерев'яні, аніж всі інші генерали в світі.
Це ж яким дебілом треба бути, щоб вихваляти криваві подвиги бандитів у формі проти власного народу? Адже він хвалить не адекватних, нормальних міліціонерів, які все ж були в лавах «Беркута».
Ні, його захопили саме «подвиги» покидьків. Це все одно, що співати дифірамби гестапо і СС.
Насправді такі заяви – це нехай і маленькі, але цвяшки в труну Путіну та його режиму. Чим більше Москва показує свою нацистську й антилюдську сутність, тим швидше її дута міць перетвориться на прах. І скатертиною дорога.