Питання про асоціацію України з ЄС відкрите до ранку п'ятниці, – ЗМІ

Він також пояснює сьогодні, 28 листопада, у московському «Ежедневном Журнале» (переклад – інтернет-видання «Корреспондент.net»):

«На відкритому у Вільнюсі саміті «Східного партнерства» підписання українською стороною угоди про асоціацію з ЄС не відбудеться, хоча президент Янукович у Литву прилетів. Янукович їде до Вільнюса тому, що ніхто не відміняв його запрошення на саміт «Східного партнерства».

Україна – член програми Євросоюзу, іменованої «Східним партнерством», і сам Євросоюз каже, що питання про підписання угоди відкрито до ранку п'ятниці 29 листопада. Теоретично, угода про асоціацію може бути підписана і в п'ятницю. 

Практично, навряд чи це відбудеться, бо Янукович вже публічно оголосив, що Україна зараз не готова до підписання. Він їде тому, що відносини між державами – це не розбирання між представниками російської опозиції на тему, треба Володимиру Рижкову ходити до Путіна чи не треба.

Тут інші закони діють. Життя не закінчується на Вільнюському саміті.

Європа посилає сигнали про те, що й після цього вона буде намагатися вибудовувати відносини з Україною так, щоб не києм, то палицею довести справу до підписання угоди про асоціацію. І Путін посилає сигнали, та й без цього немає ніяких сумнівів, що президент Росії буде робити все для того, щоб не допустити ні підписання угоди, ні будь-яких інших тісних відносин з Європою.

Чому – зрозуміло. Росія хоче зберегти, точніше, повернути Україну в зону свого особливого впливу. 

В американців позиція не зовсім певна: з одного боку, вони хочуть євроінтеграції України, з іншого – не хочуть особливо тиснути на європейських партнерів для того, щоб ті більш визначено вибудовували свої відносини з цією країною. Щоб вони, якщо вже хочуть дістати Україну, діяли більш послідовно, а то у всіх таке відчуття, ніби все вперлося в Юлію Володимирівну, а це далеко не так.

Віктор Федорович буде продовжувати грати на цих протиріччях, балансувати між Америкою, Європою та Росією, періодично стригти з цього політичні купони, як, втім, і фінансові. Тут потрібно додати, що такого статусу, як асоційований член Євросоюзу - взагалі немає, як немає і такого поняття, як асоційовані відносини. Є просто угоди про асоціацію з низкою країн, досить численним, наприклад, з Ізраїлем.

Тимошенко – це десяте питання в цьому випадку. Насправді Юлія Володимирівна має всі ті ж недоліки, що й багато інших українських політиків.

Я особисто вважаю, що саджати її до в'язниці було неправильно, взагалі жінка не повинна сидіти у в'язниці, політик вона чи не політик. Але вона далеко не янгол.

Головне питання – це питання про владу, питання про те, що буде в 2015 році, коли відбудуться чергові президентські вибори. Певна річ, що президент Янукович має намір переобиратися, висуватися на новий термін і добитися перемоги.

Певна річ, що у нього є конкуренти, що його чекає неабияка боротьба, Україна – не Росія, в Україні політика – всерйоз. Щоб перемогти, Януковичу потрібні чималі гроші, тому що жоден правитель не може домогтися переобрання, якщо у нього економіка в жалюгідному стані.

А економіка України, м'яко кажучи, залишає бажати кращого. У нинішній ситуації, якби вибори були, умовно, наступної неділі, складно собі уявити, як Янукович зміг би перемогти.

Відповідно потрібні величезні, мільярдні вливання для того, щоб хоч трохи, хоча б на короткий період поліпшити стан економіки і добробут людей. Ось і все.

Він торгується з Європою, Америкою і Росією з приводу того, хто дасть грошей більше і швидше. Ця історія виключно про це.

Судячи з усього, Росія дає більше. Навіть не зовсім так – у перспективі, можливо, після довгих, важких переговорів з МВФ той, дивись, і відкрив би черговий пакет фінансової допомоги і одним траншем, другим траншем, третім траншем, разовими вливаннями надавав би Україні фінансову допомогу, яка була б обговорена довгим списком умов.

А перевага Росії, вважаю, полягає в тому, що Путін готовий давати гроші швидше, простіше і більше. Тут терміни важливі.

Якщо Янукович отримає фінансову допомогу, грубо кажучи, через рік складних, нудних, максимально забюрократизованих переговорів з МВФ, то ці гроші будуть йому не потрібні. Ефект від позик і кредитів буде пожинати вже та людина, яка обіграє його на виборах 2015 року.

Гроші Януковичу потрібні тут і зараз, в кінці цього року або на початку наступного. Бажано – у кінці цього, щоб люди вже щось відчули і зустріли б Новий рік у гарному настрої.

В історичній перспективі, звичайно, Україна все-таки йде в бік Європи. Ну не може країна з населенням без малого 50 мільйонів, що географічно знаходиться в центрі Європи, значною мірою прив'язана до неї історичними, культурними традиціями, людськими зв'язками, піти кудись в іншому напрямку.

Але коли це станеться? Тут я, швидше, песиміст.

Я б сказав, що через 20, 30, 40 років Україна стане членом ЄС – це неминуче. Але як до того моменту зміниться світ – це велике питання.

Можливо, знадобляться якісь тектонічні зрушення в сучасній міжнародній ситуації, і на континенті, і взагалі на планеті. У найближчі ж роки, я боюся, що, хто б не був біля керма української держави, ситуація збережеться.

Чи залишиться там Янукович чи до влади прийде хтось із представників опозиції, а потім, через п'ять років, усе знову зміниться, але поки живі й діють представники нинішнього покоління політичних діячів, боюся, Україна буде приречена на постійне розгойдування між Заходом і Сходом. Чим вона займається вже протягом століть».

Як інформував «Щоденний Львів», євродепутат Павел Коваль заявив у четвер, що після його розмови з головою МЗС України Леонідом Кожарою й секретарем РНБОУ Андрієм Клюєвим у нього ще залишається надія, що рішення про підписання угоди про асоціацію з ЄС може бути прийняте в останній момент, натомість джерело «Української правди» на Вільнюському саміті «Східного партнерства» повідомляє у четвер, що в підсумковій декларації цього форуму передбачається підписання угоди про асоціацію нашої країни з Євросоюзом у ході наступного саміту Україна-ЄС, який планується провести в кінці лютого – на початку березня 2014 року.