23:48 14 липня 2014 р.
Фото: Radiosvoboda.org
На цьому наголошує керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук дійшов за підсумками 14 липня.
Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати (на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook») підсумки 14 липня традиційно для нього – «з поганого:
1. Сьогодні противником збитий наш літак Ан-26. Немає ясності стосовно всіх членів екіпажу – будемо сподіватися, що з хлопцями все гаразд.
На даний момент відомо, що двоє льотчиків опинилися в полоні у бойовиків. Вірю, що Міноборони зробить все можливе, щоб вони опинилися на волі.
Літак збитий на висоті 6 500 м. ПЗРК, які є у терористів (включаючи новітній російський 9К333 «Верба»), на таку висоту ніяк не добивають. На цій підставі в РНБО припускають, що наш літак збитий або російським винищувачем, або російським же зенітним ракетно-гарматним комплексом з території РФ.
Враховуючи, що російська армія вже не соромлячись підтримує терористів, абсолютно відкрито переганяючи свої призначені бойовикам озброєння через кордон, нічого дивного і в такий «підтримки» б не було. І чим успішніше просувається АТО, тим менше зусиль докладає Кремль для маскування своєї агресії проти України.
2. НАТО вкотре закликало Росію відвести війська від кордону з Україною. А в цей час лідери окремих європейських країн-членів НАТО все віщають про якісь «переговори сторін в Україні за посередництва Росії» й «мирне врегулювання проблеми».
Цих лідерів зрозуміти можна. У них явно шкурний інтерес – «Газпром» не дрімає й не скупиться. І вже зовсім очевидно, що цих панів більше лякає безгрошова старість, аніж безпека на власному континенті.
3. Ще раз про нездоровий резонанс навколо «вторгнення Росії». Я вже давав окремий коментар з приводу «російського вторгнення 15 липня» (як подали мою ранкове заяву ЗМІ), повторюся ще раз.
Ніхто не говорить про те, що завтра почнеться війна Росії проти України в якомусь іншому форматі, аніж той, який ми бачимо вже 4 місяці. На завтрашній день командири груп російського спецназу повинні знаходитися в готовності до закидання в Україну. Це ми вже проходили у квітні, коли російські ДРГ вешталися по Донбасу, як у себе вдома.
Ми, група «ІС», не думаємо, що Росія готова до повномасштабного вторгнення в Україну – при нарощуванні чисельності російських військ на кордоні, ми не бачимо «закінчених» оперативно-тактичних угруповань, якими можна проводити таке вторгнення. Можливо, будуть спроби вторгнутися під виглядом «миротворців» – але це явно запасний варіант. Зараз завдання Кремля – максимально дестабілізувати обстановку в Донбасі з метою перевести конфлікт в повноцінну громадянську війну.
Протистояти цим сценарієм можна одним способом: ефективно продовжувати АТО, насамперед, з відсіканням терористичних груп від кордону з РФ. Чим зараз сили АТО, взагалі-то, й займаються.
Щиро вірю, що ці зусилля увінчаються повним успіхом. Але сама підготовка Росії до розширення формату своєї таємної агресії проти України ніяк не радує.
З хорошого:
1. Президент України Петро Порошенка на нараді з силовиками заявив про необхідність змін в тактиці АТО. Головні завдання – звузити зону АТО, посилити захист кордонів і зробити все для того, щоб забезпечити захист мирного населення.
Додати нічого. Справа – за виконанням цих завдань.
2. Сили АТО продовжують активні дії. За минулу добу звільнено від терористів низку населених пунктів Луганської області.
Повинен сказати, що ситуація в області залишається дуже напруженою. Бойовики намагаються нав'язати силам АТО свою ініціативу, звільнення території дається дуже непросто. Але ми йдемо до перемоги – нехай не так швидко, як хотілося б.
3. І ще раз щодо європейських лідерів. Як повідомили наші ЗМІ, канцлера Німеччини Ангелу Меркель в соцмережах все частіше називають «фрау Ріббентроп» через її досить дивну позицію стосовно агресії Росії проти України, й нездорових симпатій до Путіна. Тролінг почався як мінімум у червні.
... Я розумію, чому першим нашим союзником сьогодні є поляки. Наші західні сусіди пам'ятають, як в 1939 році Берлін і Москва «роздерибанили» багатостраждальну Польщу.
У 2014 році історія повторюється на прикладі України. Тільки зараз ролі розділилися – Берлін виступає в ролі не активного, а пасивного учасника кривавого шоу. Але суть залишилася та ж.
Алеякщо в Європі Меркель називають «фрау Ріббентроп» – отже, далеко не всі забули історичні уроки. І це вселяє надію».