15:29 2 жовтня 2014 р.
Фото: EPA/UPG
Переселенці думають спершу як забезпечити свої насушні потреби, а потім – про свій громадянський обов’язок проголосувати. Таку думку озвучив координатор програми, яка допомагає переселенцям реалізувати їхнє виборче право, Ігор Добко під час круглого столу. Мета заходу – обговорення проблем, пов’язаних із реалізацією виборчого права вимушених переселенців із зони АТО та тимчасово окупованої території Криму. Круглий стіл організовував «Центр підтримки громадських ініціатив», що працює на всій території України
Один із успішних кроків проведення виборів – інформування громадян стосовно їх прав у голосуванні. У кожному місті чи обласному центрі України є спеціальний орган – Державний реєстр виборців, де можна безкоштовно отримати потрібну інформацію. «За даними ООН, на сьогодні 300 тис. українських громадян перебувають не вдома і наша ціль допомогти їм реалізувати своє право – проголосувати» – стверджує співорганізатор круглого столу Андрій Карташов.
Категорію людей, які мігрують Україною можна поділити на три групи. Перші – це переселенці з Криму, другі – особи, які мігрували з місць бойових дій на сході країни, а треті – це ті, які з причин навчання, здоров’я, службових відряджень тощо не перебуватимуть у день виборів за місцем прописки.
Для того, щоб реалізувати своє право на голосування, потрібно прийти до Державного реєстру виборців з такими документами: паспорт громадянина України чи військовий квиток і довідка з ЖЕКу про тимчасову зміну місця голосування та її копія. Зазначена адреса на довідці допоможе підібрати для виборця найближчу дільницю. Для переселенців з Криму такого документу не потрібно, лише паспорт. Також, щоб зберегти свій час, можна зареєструватися на сайті особистого кабінету виборця www. drv.gov.ua.
«На мою думку, будь-яка громадська організація може дати довідку про реєстрацію, щоб людина могла потрапити у списки виборців. З відкриттям виборчих дільниць, кожен може перевірити, чи є він-вона в списках і, за потреби, можна вписатись за судовим рішенням не пізніше 23 жовтня» - пояснив Андрій Карташов.
Хоча людей, насамперед хвилюють питання житла, навчання та працевлаштування, аніж їхні прізвища у списках виборців. Скажімо, у Львівській області перебуває майже 7 тис. вимушених переселенців, з яких 2 тис. з Криму, а решта – зі східних областей. На сьогодні у Львові проживає 60% цих переселенців.
Координатор програми Ігор Добко стверджує, що з питань голосування до нього зверталося мало людей. «Навіть про реєстрацію піклуються десь через два тижня, коли потрібно оформляти соціальні виплати», - пояснив він. Але своє право на голосування переселенці можуть реалізувати «на половину». Вони отримують лише один бюлетень, оскільки не можуть голосувати за кандидата- мажоритарника в іншому окрузі.
За словами організаторів, ці вибори дуже важливі для України та специфічні тим, що немає жодної політичної сили, яка би висунула кандидатів-мажоритарників з Криму. Отже, на 12 округах вибори не пройдуть, і ми матимемо у Верховній Раді України максимум 438 депутатів. Також найбільша особливість цих виборів те, що вони відбуваються в країні, що перебуває в стані військового вторгнення. Зокрема, в зоні проведення АТО є 21 виборчий округ, проте прийматиме виборців лише 11.
«Вибори – це загальний діагноз політичної системи. Переселенці швидше віддадуть свій голос за тих кандидатів, які включили в свої програми проблеми регіону, звідки виборці вимушено мігрували» – запевнила представник громадської організації «Крим –SOS» Олександра Скоропуд.
Мар’яна Голуб’як