17:53 1 січня 2025 р.
Директор Інституту соціології НАН України Євгеній Головаха розповів про настрої українців, наслідки можливого перемирʼя і вибори.
Про це директор Інституту соціології НАН України Євгеній Головаха розповів в інтерв'ю Радіо Свобода, пише DailyLviv.com.
Головне з цього інтерв'ю:
Українці стають більш готовими до переговорів через зростання рівня стресу та розчарування в результатах контрнаступу, однак більшість досі не готова до територіальних поступок.
Пропозиції ротаційної служби у війську для депутатів та посадовців можуть зняти соціальну напругу та підвищити рівень довіри до мобілізаційної кампанії. Важливо, щоб політичні, культурні та військові лідери показували особистий приклад, демонструючи готовність захищати країну. Це може створити відчуття справедливості в суспільстві.
Війна в Україні не є виключно проблемою бідних. На початку російського повномасштабного вторгнення багато добровольців не були бідними, проте зараз важче залучити більш мобільних людей. Мобілізувати людей з міст складніше, оскільки вони менш прив’язані до землі і дому, на відміну від сільських жителів.
Для ефективної мобілізації та згуртованості, владі слід створити умови, де громадяни будуть відчувати себе партнерами в державотворенні, а не просто підлеглими. Цей процес потребує розвитку національних традицій та відповідальних громадянських інститутів.
З прийняттям постанови про обмеження отримання паспортів для чоловіків призовного віку за кордоном, українці, які виїхали з країни до війни або з іншими намірами, почали втрачати інтерес до повернення. Скандали в Польщі та Чехії лише підсилювали напругу, і хоча уряд спробував виправдати своє рішення, ця ініціатива не принесла бажаних результатів.
Хоча ідея Міністерство національної єдності, яке займатиметься питаннями повернення мігрантів та переселенців, є важливою, сама концепція цього міністерства викликає сумніви. Назва не сприймається добре, адже в демократичному суспільстві важливіше консолідація та інтеграція різноманітних груп людей, а не намагання нав'язати «єдність». Назва викликає асоціації з радянськими та російськими термінами, що ускладнює її сприйняття.
Прогнози щодо проросійських або закамуфльованих проросійських партій в Україні, на думку соціолога, не надто оптимістичні. Зараз вони можуть набрати до 7-10% підтримки, але значного політичного впливу не мають. Це, ймовірно, не дасть їм можливості для реального реваншу.
Ідея про можливий «грузинський сценарій», де проросійська партія, яка обіцяє мир, може прийти до влади, поки що виглядає малоймовірною. В Україні, на думку Головахи, на 2025 рік така небезпека є мало реальною, особливо з огляду на залежність країни від західних партнерів та постійну загрозу з боку Росії.
Говорячи про потенційну заморозку російсько-української війни, соціолог каже, що нині ситуація в Україні демонструє складну динаміку: більшість населення не готова до компромісів, пов'язаних із замороженням війни. Це не означає, що влада повинна діяти виключно за настроєм громадськості, адже хоча громадська думка важлива, вона не завжди має рацію, адже часто формується некомпетентно або емоційно. Важливо, щоб рішення були обґрунтовані і зважені, а не популістські, що можуть призвести до непередбачуваних наслідків.