Нові конституційні ініціативи Президента стали сюрпризом для фахівців, – експерти у Львові

Такий висновок під час пресконференції у Львівському пресклубі на тему: «У Львові експерти, політики, активісти обговорять зміни до Конституції» зробила членкиня правління ЦППР, керівниця проєктів з питань конституційного права, співголова Ради Реанімаційного пакету реформЮлія Кириченко.

- Процес внесення змін до Конституції України усе ще закритий. І ча сто відбувається без будь-якого діалогу з громадянським суспільством,-наголосила вона.

Ірину Кириченко підтримав голова правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), експерт з публічного права Ігор Коліушко.

- Зараз комунікація між громадськістю і владою є на найнижчому рівні за останні 20 років. Навіть у час Януковича було більше комунікації. У багатьох сферах влада не прислухалася до думки знизу, але для проформи інколи це робила,- сказав він.

Нагадаємо, що 29 серпня 2019 року, в перший день роботи парламенту, Президент ініціював 7 законопроєктів щодо змін в Конституції. Нові конституційні ініціативи Зеленського не обговорювали в експертному середовищі.

- Ми не можемо стояти осторонь, коли влада змінює нашу Конституцію без нас. У цьому є політичний чи суспільний інтерес? Основна проблема, яку ми виокремлюємо останні 15 років – це порушення Конституції саме вищими органами влади: президентами та парламентами. Якщо комплексно проаналізувати законопроєкти, то можна зрозуміти, що президент пропонує посилити свою владу через контроль над незалежними регуляторами в господарській сфері, очолити антикорупційну політику і послабити парламент через послаблення статусу депутата. Збільшення повноважень Президента призводить до авторитаризму та узурпації влади. Де запобіжники, що через один електоральний період, у нас не буде новий Янукович? Яка ідеальна модель для нашої країни зараз? Нам треба рухатися до посилення парламентаризму, обмеження кадрових повноважень президента, – розповідає Юлія Кириченко, членкиня правління ЦППР, керівниця проєктів з питань конституційного права, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ.

Про недоречність законопроєктів, внесених Президентом Зеленським, говорить також Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), експерт з публічного права:

- Поява цих законопроєктів турбує нас. Щонайменше в одному законопроєкті є суперечності, на які мав би звернути увагу Конституційний суд. Проєкт пропонує зменшити кількість народних депутатів з 450 до 300. Верховна Рада України поточного скликання має здійснювати свої повноваження лише до наступних виборів народних депутатів, а не до першого дня роботи нового складу парламенту. Як наслідок, країна фактично існуватиме щонайменше два місяці без парламенту. Це порушує права людей на представницьку демократію, яка затверджена в Конституції. Чому є аж два законопроєкти про внесення змін у статтю 85 Конституції? Один дає право Верховній Раді створювати дорадчі органи, а інший – призначати уповноважених з різних питань. Наша сучасна влада орієнтується на рейтинги. Скорочення витрат на державне управління через скорочення чисельності державних службовців хочуть робити, щоб втримати рейтинг. Таких прикладів дуже багато. Це вже не пиляння гілки, на якій ти сидиш, це – стріляння в ногу. Богдан сказав, що журналісти непотрібні – те саме повторюють про громадські організації.

Також Ігор Коліушко зазначає, що Конституція неідеальна, деякі норми від самого початку були неправильно записані, однак спершу треба зробити аналіз, широко обговорити, зібрати пропозиції і варіанти розв’язання проблем. Лише після того можна готувати законопроєкт.

- Нам вдалося прийняти Конституцію, але не сприйняти її. Конституція – це проєкт будівництва нашого спільного дому. Якщо ми будемо фокусуватися тільки на перероблянні проєкту без акценту на будівництво дому, то хорошого будинку не вийде. Та держава, у якій, написане в Конституції відповідає реальності, може називатися демократичною. Конституція як документ є майже у всіх країнах світу. Але за сутністю меншість цих держав має привілей мати дієву Конституцію, – пояснює Сергій Різник, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Львівського національного університету ім. І. Франка.

Сергій Різник наголошує, що Конституція має бути дієвим інструментом захисту прав людини. Відома легенда, що декабристи вигукували: «За Костянтина і Конституцію!». Спершу люди були здивовані обізнаністю декабристів. Потім виявилося, що солдати думали, що Конституція – це ім’я дружини Костянтина. Тому, щоб не повторювати це слово, як мантру, треба з’ясувати його значення, а тоді вже будемо вдосконалювати Конституцію.

Попередня влада у 2018 році мала рівень довіри 9%, а нова вже в червні одразу після перемоги – 67%. Рівень довіри може впасти, а однією з причин стане відсутність обговорення із суспільством важливих питань, у тому числі – змін до Конституції.

- Коли ми запитували громадян, чи знають вони про зміни до Конституції, запропоновані Президентом, відповідь була негативною. Новообрана влада казала, що вона вперше реалізує право громадян на народовладдя. Що їм зараз заважає комунікувати із громадянами? Ми питали, чи хотіли би люди обговорити зміни. Понад 90% говорили, що так, бо це безпосередньо стосується їхнього життя. Минулого року наша організація провела 34 марафони в 30 містах, до яких ми долучали громадян, експертів, представників політичних партій. Упродовж трьох місяців до такого обговорення виборчого, антикорупційного законодавства ми залучили 2 тисячі учасників. Чому влада, яка має величезний ресурс, не робить навіть таких кроків. Якщо влада обіцяє і не виконує свої обіцянки, то ми побачимо розчарування від громадян, – каже Олександра Скиба, виконавча директорка, керівниця проектів Інституту «Республіка».

Юлія Кириченко застерігає, що Конституцію можуть міняти люди, які не розуміють, що вкладено в неї. Треба не дозволити, щоб країну будували несвідомо. Тому варто говорити про це через усі можливі канали комунікації.