Навряд чи Путін зважився на вторгнення – продовжує грати не нервах і «морально підтримувати» терористів, – експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати (на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook») підсумки 10 липня традиційно для нього – «з поганого:

1. Вчора ми фіксували перекидання в прикордонні райони РФ, до держкордону з Україною, двох батальйонних тактичних груп (БТГр) російських військ. Сьогодні РНБО констатував подальше підтягування російських підрозділів до кордону. 

Навряд чи Путін таки зважився на вторгнення в Україну. Все це ми вже проходили. 

Кремль продовжує грати не нервах, намагаючись максимально дестабілізувати ситуацію на сході нашої держави, а зараз – і «морально підтримати» своїх холуїв в особі терористів, які біжать з підібраними хвостами від сил АТО. 

Не думаю, що подібні провокації Москви врятують бойовичків на Донбасі. Але все одно в такій поведінці Путіна приємного мало. Завжди насторожує, коли маєш справу з неадекватом із гранатою в культяпці. 

2. Сьогодні в районі прикордонного пункту пропуску «Довжанський» знову підірвалася на фугасі БМП. Знову загинули наші хлопці... 

Я не знаю, скільки тисяч мін завезли російські найманці на Донбас з Росії. Але ясно те, що вони вирішили зробити з Луганської та Донецької областей нову Камбоджу. Країну, земля якої набита смертю. 

Скінчаться події на Донбасі, проростуть мохом могилки поборників «русского мира», а нам доведеться докласти величезних зусиль, щоб позбавити нашу землю від їх смертельних слідів. Покидьки не можуть згинути, щоб не напаскудити. 

3. І ще один із цих слідів. Як констатують силовики, у звільнених від терористів населених пунктах Донбасу спостерігається високий рівень криміногенної обстановки. Гори зброї й море боєприпасів. Як їх шукати і вилучати – незрозуміло. 

Тут слово – главі МВС. Щоб швидше повернути ці райони до мирного стабільного життя, потрібна надефективна робота провоохоронців, з якими, як відомо, в цих областях – великі проблеми. 

З хорошого: 

1. У зоні АТО проходить не тільки планова ротація силовиків, але й прибувають додаткові підрозділи. 

Це більш ніж актуально. Для блокування терористів у місцях їх скупчення потрібні ресурси. Вони ж потрібні і для контролю вже звільнених територій. У Слов'янську вже відпрацювали методику виловлювання зашифрованих терористів на сосиски, але скільки їх ще доведеться ловити майками по териконах – одному Богу відомо.

2. Терористи обзавелися «авіацією». Сьогодні соцмережі потрясла ця новина. Мовляв, на аеродром в Моспіно під Донецьком бойовики привезли на трейлері розібраний літак. 

Ми теж отримали таку інформацію. Здивувалися. Стали перевіряти. 

За нашими даними, літак і справді є. Це – музейний експонат, які бойовички з якоїсь потреби «сперли». Щоправда, вони заявили, що шукають авіаторів для цього літака. Тоді як їм явно потрібен музейний доглядач. 

Взагалі ж, клептоманія проросійських терористів дивує. Повністю в свого господаря. Той, щоправда, в України відразу півострів поцупив, тоді як ця шпана поки що тренується на музейних експонатах. Бог у поміч. 

Я з жахом чекаю, коли «ДНР» кине в бій свою таємну зброю – ескадрилью стратегічних повітряних куль і батальйони запускальників повітряних зміїв. Цебуде страшне видовище. 

3. ЄС розширив список санкцій ще 11 росіянам із тих, кого стосуються персональні санкції – заморожування активів та обмеження на в'їзд – через причетність до кризи в Україні. МЗС Росії відразу заскиглив: мовляв, це «є недружнім актом, який не може не відбитися на відносинах Росії та ЄС». 

Тим часом, 15-16 липня відбудеться саміт ЄС, на якому очікується розгляд третього пакету санкцій проти Росії. 

Ми, координатори «ІС», зустрічалися сьогодні з представниками структур ЄС в Україні. Висновок з півторагодинної бесіди: у Європі триває тихе протистояння між тими, хто адекватно сприймає російську загрозу, й путінськими лобістами. Не можна сказати, що путінське лобі зімнуть у три секунди і в нього немає шансів. Але в Європі чимало тих, хто підтримує нас від усієї душі, й це дуже обнадіює».