На Львівщині балотуються понад 30 священиків

«Духовенство Львівщини та приближені до Церкви люди активно включилися у виборчі перегони. Участь у цьогорічних змаганнях до місцевих органів влади вирішили взяти понад 30, здебільшого православних, священиків», – повідомили сьогодні, 16 жовтня, на порталі «РІСУ – Релігійно-інформаційна служба України», де також розповіли:

«Якщо їх підтримають виборці, то депутати-настоятелі, адміністратори храмів чи то священики без парафій з’являться у більшості райрад області, львівській ратуші та низці міст. Найбільше серед кандидатів у депутати, за підрахунками «РІСУ», виявилося серед представників Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП.

Ця єпархія, яка налічує 347 священнослужителів, на боротьбу за депутатський мандат делегувала 22 своїх представників. Можна припустити, що цих претендентів є набагато більше – в оприлюднених виборчих списках політичних партій не завжди вказують на релігійну приналежність того чи іншого священика-кандидата.

«РІСУ», наприклад, не змогла визначити, до якої Церкви належить отець Петро Ушкало, який балотується від «Партії простих людей Сергія Капліна» до Львівської міськради. Так само проблематично виявилося ідентифікувати релігійну приналежність отця Івана Федака, який у разі перемоги представлятиме НРУ, виборців і свою конфесію у Старосамбірській райраді. Зрештою, не можна виключати, що до УПЦ КП «безконфесійні» отці не мають жодного відношення, бо не лише у Київському Патріархаті мріють про депутатство.

Услід за УПЦ КП у політичну боротьбу не менш жваво вступили й представники УАПЦ. Їхні претензії, на відміну від Київського Патріархату, набагато скромніші – всього восьмеро отців.

Випробувати щастя на виборах-2015 ризикнули й два священики УГКЦ, яким церковне законодавство забороняє брати участь у таких акціях. Це отець Петро Зеленюх – від партії «Воля», він йде до Яворівської райради, а також Мирослав Шевчук – член ВО «Батьківщина» і кандидат до Дрогобицької райради.

Цілком ймовірно, що церковне керівництво УГКЦ незабаром адекватно відреагує на цю ситуацію. Ще одна конфесія – УПЦ (МП), яка у попередні рази у Києві та на сході держави охоче делегувала на вибори своїх представників (в тому й числі єпископів) та відкрито підтримувала деякі політичні парті, у 2015 році утрималася на Львівщині від участі у місцевих перегонах.

Разом із священнослужителями свої політичні амбіції проявили і наближені до Церкви миряни – парафіяльні юристи, представники релігійних організацій, голови двадцяток.

Варто зазначити, що священики, які вирішили балотуватися, присутні практично у списках усіх партій, що може свідчити про широкий спектр політичних уподобань львівського православного священства – від Конгресу Українських Націоналістів до «Нашого Краю», яку уособлюють із колишніми регіоналами та діячами не менш одіозної СДПУ (о).

Від «Нашого краю», до речі, до Львівської міської ради йдуть аж четверо священиків УПЦ КП – Павло Чабан, Олег Грициняк, Роман Великий та Володимир Бачинський, який у медіа активно переконував виборців віддати свої голоси за цю політичну силу. Ще п’ятеро священнослужителів КП йдуть від цієї партії у райради – отці Андрій Корчак до Бродівської, Ярослав Стасюк до Перемишлянської, Василь Михайлишин до Сокальської, Володимир Масюк до Яворівської та Михайло Галабуд до Мостиської.

Одного представника – настоятеля храму Святої Тройці УПЦ КП у Золочеві, отця Василя Проця, «Наш край» делегував до обласної ради. Від цієї ж політичної сили балотуються також і два священики УАПЦ – Тарас Тимчишин до Жовківської райради, Ярослав Яворський – до Яворівської.

Друге місце у рейтингу присутності духовенства у партійному списку посіло ВО «Батьківщина». До місцевих рад об’єднання веде 5 отців. Від «Солідарність» йдуть три священики-кандидати. Від КУНу, Радикальної партії Ляшка, Громадянської позиції, ХДСу, НРУ –по два священнослужителі. По одному у свої списки включили Українська Галицька Партія, ВО «Свобода» та «Народний контроль».

Присутність представників духовенства у партійних списках явище не нове. Своє бажання отримати депутатський значок вони пояснюють по-різному, в основному кажуть, що мають таку мрію: зупинити в політиці обман, корупцію, зробити її моральнішою…

Відвертіші отці прямо зізнаються, що з мандатом легше отримати земельну ділянку, дозвіл на будівництво. Зважаючи на високий рейтинг довіри Церкви серед електорату, політики охоче беруть у свої списки священнослужителів.

Щоправда, як стверджують експерти, балотування священиків в органи місцевої влади не приносить користі ані Церкві, ані суспільству. Ті отці, які можуть вдихнути у владу свіжий моральний струмінь, не йдуть у депутати. А захищати свою парафію, конфесію можна й іншими способами».

Про це повідомили сьогодні, 16 жовтня, на порталі «РІСУ – Релігійно-інформаційна служба України».