16:34 23 серпня 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Дату виборів Глави держави регламентує Конституція України та Закон про вибори Президента. Конституція визначає норму – раз на п’ять років. Стаття 17 Закону про вибори Президента говорить, що вони відбуваються в останню неділю березня п’ятого року перебування на посаді Глави держави. Тому можуть відбутися 31 березня 2019 року.
Про це сьогодні, 23 серпня, під час засідання Громадського прес-центру «Вибори-2019» на тему: «Яка дата виборів Президента конституційна: 31 березня чи 9 червня 2019 року?», що відбулося у Львівському прес-клубі, повідомив доктор політичних наук, професор кафедри політології ЛНУ ім. І.Франка Анатолій Романюк.
- Те, що сьогодні в інформаційному просторі гуляють дві дати – кінець березня та червень, можна пояснити тим, що представники владної структури зацікавлені в збереженні влади ще на кілька місяців. Бо це може приносити дивіденди та й зайвий раз «прогнулися» перед шефом не зашкодить. Є й інша група, яка сподівається, що якщо Порошенко погодиться на вибори в червні, то вона отримає реальні аргументи для критики та звинувачень чинного Президента в тому, що він порушує Конституцію та максимально хапається за владу, - попереджає він.
Він нагадав, що 21 грудня цього року Верховна Рада повинна оголосити про початок виборчої президентської кампанії. А поки цього не станеться, то країну буде лихоманити від різноманітних чуток та звинувачень щодо зміни дати виборів.
- На мою думку, проблема – не в даті, а в тому, що ми не дотримуємося норм закону. Ми ведемо виборчу кампанію вже, тобто тоді, коли вона ще не повинна відбуватися, - каже Анатолій Романюк.
Політолог, директор Центру політичних досліджень ЛНУ ім.І.Франка Любомир Скочиляс нагадав, що така чітка норма – остання неділя березня п’ятого року повноважень Президента – була внесена саме в 2014 році.
- Але повних п’ять років повноважень буде 7 червня. І тоді вибори, які відбудуться 31 березня, створюють двовладдя. Тут можна звернутися до досвіду Сполучених Штатів, де вибори відбуваються у листопаді, а інавгурація нового Президента – у двадцятих числах січнях. І два Президенти співіснують разом деякий час. Така ситуація цілком можлива і в Україні, - вважає політолог.
Він також каже, що у США в цей перехідний період попереднього Президента називають «кульгавою качкою», тому що він вже ні на що не впливає. А нового – обраним Президентом, хоча ще повноважень немає.
Політолог НУ «Львівська політехніка» Іван Матковський повернув до українських реалій і нагадав, що наступного року також відбудуться парламентські вибори. На цих виборах виборюватимуть собі місце під куполом Верховної Ради партії, очільниками яких є кандидати в Президенти. Від нього українці вимагатимуть змін на краще вже. І якщо таких не буде, то й шансів у президентської партії на виборах до парламенту буде мало.
- Новий Президент, ким би він не був, вже від самого початку зазнаватиме іміджевих втрат. А також втрат зазнає президентська партія, яка буде балотуватися до парламенту. Тому з технологічної точки зору будь-який рейтинговий кандидат в Президенти зацікавлений у тому, щоби виборчий процес максимально затягнувся і наблизився до дати виборів до парламенту, - каже Іван Матковський.
Що ж стосується дати виборів, то її можна легко змінити, а виборців – переконати, що саме так – правильно.
- Парламент у нас – ручний. Усі пропозиції, які надходять до них з провладних центрів, депутати надзвичайно швидко реалізують. Ми маємо приклад призначення на посаду Генерального прокурора, коли за один день спростили процедуру та обрали. А потім все легко аргументували в інформаційному просторі, - нагадав Іван Матковський.