20:01 21 січня 2014 р.
Фото: iPress.ua
Але чи він це написав і де зараз він перебуває - достеменної інформації немає.
Майже пів години тому на акаунті Ігоря Луценка у Фейсбуці з’явився цей допис: "Друзі, вашими молитвами у мене сьогодні, 21 грудня, день народження. Дуже всім дякую за турботу, я зворушений милосердністю всесвіту! За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок. Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані. Нічого серйозного, просто майже 15-годинне спілкування з викрадачами було часом дуже важким морально і фізично. Мушу відзначити високий професіоналізм викрадачів, це дійсно фахівці.
Події були такі - між першою і другою ночі вчора до мене звернулися лікарі з прохання машиною доставити до офатльмологічного відділення такого собі пана Юрія, у нього була травма ока. Я дождався Юрія, і ми поїхали у лікарню. Як тільки зайшли у у приміщення і лікар почала оглядати Юрія, підійшли двоє міцних молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли. Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці. Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря.
Нас повезли у нічний ліс десь під києвом і я подумав що все, капець. Пробули ми там достатньо довго, але капець не наступив. Хоча звісно, хорошого було мало.Потім нас повезли кілометрів зе за 20-30 і кинули у щось на кшталт металевого гаражу, мене з Юрієм розвели по різним відсікам. ПІсля того я його не бачив.В гаражі ми провели досить багато часу, годин 10-11. Спілкувалися.
Я помітив - це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію. Після цього спілкуваня я ще раз переконався, що принаймні мій вибір - це ненасильницький спротив. Але про це, можливо, іншим разом.
Потім мене повезли у машині, їхали майже годину, і тут у мене знову почалися думки про капець, бо місцина глуха. Мене у кульку на голові поставили лобом до сосни на коліна і сказали молитися) Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли.
Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа хуртовинна ніч була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя.
Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з "Любо братці любо") По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов.
Ще раз, друзі - подароване вами життя - прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. Фоточок поки не буде, бо мобілка йок. І звісно, ми не зупиняємося".
Підтверджень того, що це написав сам Ігор Луценко, поки що ніхто не надав.
"Допис на ФБ стверджує, що Igor Lutsenko знайшовся. Дай Боже, щоб так! Але друзі інформація поки не підтверджена, Ігор не виходить на зв'язок, родичі іншого зниклого Юрія Вербовського кажуть що від нього немає жодної інформації. Тому прохання поки не поширювати неперевірену, хай дуже радісну новину". Це написав кілька хвилин тому у ФБ Володимир В’ятрович, колега Луценка.