08:55 4 березня 2025 р.
Провідні європейські держави розглядають можливість арешту заморожених активів РФ на суму понад 200 млрд євро як важіль для переговорів з Росією щодо припинення війни проти України.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела, пише DailyLviv.com.
Зазначається, що Франція і Німеччина обговорюють з Великою Британією, яким чином російські активи можуть бути використані для надання Україні гарантій безпеки в рамках розробки плану майбутньої мирної угоди. Французькі посадовці запропонували арештувати активи, якщо Росія спробує порушити майбутнє перемир'я.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну союзники з G7 заморозили близько 300 млрд євро активів Центрального банку Росії, нагадує видання. Переважна більшість з них – близько 190 млрд євро – розміщені у бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear, а менші суми зберігаються у Франції, Британії, Японії, Швейцарії та США.
Нині дохід від цих активів використовується для виплати країнами G7 кредитів, наданих Україні на суму 50 млрд доларів, проте базові активи залишають недоторканними.
Україна, Польща та держави Балтії давно наполягають на арешті цих активів, проте Берлін, Париж і Брюссель раніше відмовлялися через побоювання, що конфіскація державної власності створить прецедент у міжнародному праві. Європейський центральний банк також занепокоєний тим, що статус євро як безпечної грошової одиниці для валютних резервів буде поставлено під загрозу.
Президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що негайне вилучення активів не буде «повагою до міжнародного права», але ці кошти можуть бути «частиною переговорів щодо закінчення війни». Своєю чергою майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що розгляне можливість підтримати цю пропозицію.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер теж заявив, що Лондон розглядає можливість використання російських активів, хоча назвав це складним питанням.
За інформацією FT, французька пропозиція була добре сприйнята іншими європейськими союзниками, але до її узгодження ще далеко. Прихильне ставлення до неї посилалася після погроз адміністрації президента США Дональда Трампа припинити військову підтримку України.