До миру через силу. Переозброєння Євросоюзу зі сподіваннями на США

На спеціальному саміті Європейського Союзу щодо України лідери ЄС намагалися домогтися консенсусу. Про це розповідає DW, пише DailyLviv.com.

Над текстом спільної заяви посли країн Євросоюзу спільно працювали кілька тижнів аж до самого початку зустрічі, чимало дипломатів висловлювали сподівання на творчий підхід до голосування та "конструктивне утримання", проте Угорщина в особі Віктора Орбана залишилася непохитною.

Він дистанціювався від позиції Європейського Союзу щодо України, і заяву було ухвалено 26 главами урядів та держав замість 27. Компроміс зі Словаччиною вдалося знайти, додавши в текст висновків саміту пункт про транзит газу через Україну.

Що ж викликало таке відторгнення в угорського прем'єр-міністра? "На відміну від решти 26 країн, Угорщина не вірить, що шлях до миру в Україні лежить через військову підтримку, - пояснив на заключній пресконференції голова Євроради Антоніу Кошта. - В Угорщини інший стратегічний підхід до війни в Україні, що ми поважаємо. Але Угорщина залишилася одна. Вона ізольована і не створює розколу в наших лавах". У відповідь на це Орбан після закінчення саміту заявив, що ізольованим є якраз Євросоюз, а ось Угорщина має чудові стосунки зі США, Китаєм і Росією.

Європейська рада наполягає, що Україна реалізує своє право на самооборону проти повномасштабної російської агресії і підтверджує непохитну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності країни в межах її міжнародно визнаних кордонів. Здавалося б, ці формулювання кочують з одного документа ЄС до іншого, однак на тлі заяв адміністрації президента США, наприклад, про те, що повернути захоплені Росією території для Києва "нереалістично", лідери в Брюсселі визнали їх вкрай важливими. І, що тепер уже очевидно, - не само собою зрозумілими.

Єврорада вітає всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і міцного миру в Україні, але тільки за низки умов: перемовин щодо України без України бути не може, як не може бути і перемовин про європейську безпеку без Європи, а припинення вогню є прийнятним тільки як частина процесу, що веде до укладення всеосяжної мирної угоди, яка має поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Президент України Володимир Зеленський, який брав участь у саміті, висловився на тему перемир'я лише після того, як покинув стіни Євроради. "Першочергово можуть бути встановлені та повністю проконтрольовані тиша в небі (зупинка ударів ракет, далекобійних дронів і бомб по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі), а також тиша на морі, тобто зупинка всіх бойових операцій у Чорному морі, що дасть змогу гарантувати спокійне та безпечне судноплавство", - написав Зеленський у соцмережах кілька годин потому.

Зі ЗМІ він на саміті, по суті, не спілкувався. Журналісти даремно чекали на пресконференцію або хоча б на його підхід до преси після засідання з лідерами: на відміну від попередніх подібних заходів, цього не сталося. Президент поїхав після спільного обіду з членами Євроради і вирушив на зустрічі з генеральним секретарем НАТО і з королем Бельгії.

За кілька хвилин до початку саміту президент України вийшов до журналістів разом з Антоніу Коштою і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). На запитання він не відповів, але виголосив кілька слів подяки. "Дякую вам за підтримку. Як добре, що ми не самотні. Ми це знаємо і відчуваємо", - повторив кілька разів Зеленський. Цим його публічний виступ і обмежився.

Натомість дискусія українського президента з Єврорадою за робочим обідом тривала майже дві години. Ішлося, зокрема, і про гарантії безпеки для України - тут Євросоюз повністю поділяє думку, неодноразово висловлену Зеленським, зокрема й на історичній зустрічі з Дональдом Трампом: майбутня мирна угода має супроводжуватися надійними і переконливими гарантіями безпеки, що сприятимуть стримуванню майбутньої російської агресії.

Утім, із тим, якими саме будуть ці гарантії, ЄС ще не визначився. "Найкраща гарантія безпеки - це самі українці. Вони чинять опір уже понад три роки", - заявив Кошта на пресконференції.

Ця ідея відображена і у висновках саміту: "Мир через силу" вимагає максимально сильної позиції України, при цьому найважливішим компонентом є її власний потужний військовий потенціал - як під час, так і після переговорів про припинення війни".

На запитання, яким зараз задається багато хто, - чи зможе Євросоюз заповнити прогалину, що залишилася від допомоги США, - саміт відповіді не дав. Ба більше, навіть не всі країни ЄС згодні з твердженням, що Вашингтон остаточно відмовився допомагати Києву. "Я глибоко переконаний, що американська підтримка в плані зв'язку і розвідданих триватиме, - заявив, наприклад, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. - Часта зміна думок у Вашингтоні, яка, схоже, є методом роботи нинішньої американської адміністрації, змушує мене думати, що це (припинення допомоги США. - ред.) - не остаточне рішення". Він висловив сподівання, що це "всього лише тактика переговорів, а не факти".

Водночас президент Литви Гітанас Науседа вважає, що європейські країни можуть заповнити вакуум, залишений США. "Звичайно, ми повинні накопичити фінансові ресурси. Як економіст я можу сказати, що це не так просто, але це здійсненно, і ця відповідальність лежить на нас", - зазначив він перед зустріччю у верхах.

Для забезпечення термінових військових потреб України глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала створити новий фонд на кілька мільярдів євро, який за традицією заблокувала Угорщина. Незважаючи на це, Єврорада відмовилася ховати ініціативу і відправила її на доопрацювання. Тепер Каллас сподівається, що наступний - уже не екстрений - саміт у Брюсселі 20 і 21 березня схвалить її пропозицію, цього разу - з конкретними сумами.

"Моя ініціатива складається з двох елементів: або ви приходите до фонду зі зброєю і боєприпасами, які потрібні Україні, або з фінансуванням для придбання необхідної зброї та боєприпасів для неї в інших країн", - розповіла верховна дипломатка ЄС журналістам, наголосивши, що діяти доведеться дуже швидко.

Якщо вірити висновкам саміту, то самі країни ЄС готові "терміново активізувати зусилля із задоволення нагальних військових і оборонних потреб України", наприклад, з постачання систем ППО, боєприпасів і ракет, підготовки та обладнання українських бригад.

Що стосується довгострокової перспективи, то тут Києву на допомогу покликаний прийти новий пакет заходів від фон дер Ляєн. Проти нього ні в Угорщини, ні у Словаччини заперечень не виникло, оскільки йдеться про переозброєння Євросоюзу. Тепер, коли план ReArm Europe в принципі схвалено Єврорадою, країни ЄС зможуть скористатися кредитами з бюджету блоку на загальну суму 150 млрд євро для закупівель озброєнь, зокрема і для України.

"Наші сьогоднішні рішення дають чіткий сигнал: ми виконуємо свої обіцянки і зміцнюємо нашу оборону заради безпеки наших громадян. І паралельно підвищуємо конкурентоспроможність європейських промисловості та технологій, - заявив Кошта. - Наші зусилля зі зміцнення європейської оборони також підуть на користь Україні. Тому що безпека України лежить в основі безпеки Європи".

Він нагадав, що з 2022 року Євросоюз і його країни надали Україні підтримку на суму понад 135 млрд євро, а тепер зобов'язуються збільшити свою допомогу. За словами глави Євроради, кілька країн-членів ЄС уже оголосили наміри виділити до 15 млрд євро завдяки новим фінансовим пропозиціям Єврокомісії.