01:45 1 грудня 2013 р.
Фото: korrespondent.net
«Чому не виходимо на вулицю одразу, а чекаємо, поки когось не заб'ють або вб'ють?».
«Gazeta.ua» розповідає сьогодні, 1 грудня, в публікації «Вони забивали нас, як худобу», – активістка Євромайдану»:
«Киянка Олександра Мізерська, 29 років, була серед тих, кого «Беркут» бив на Майдані Незалежності вранці 30 листопада. Говоримо з Олександрою на Михайлівській площі у суботу ввечері.
Вона прийшла не зважаючи на страх. Казала, що досі не може оговтатись від стресу. Але не прийти не могла.
– Це був абсолютно тваринний страх. Дії «Беркуту» нелюдські.
Ніхто до останнього не очікував, що таке станеться. Спочатку організатори прибрали і вивезли апаратуру.
Ми насторожились – щось не так. О 4.10 заїхали дві вантажні машини на територію.
Ми попросили водія однієї з них від'їхати. Він пояснив, що треба встановлювати ялинку. В цю мить побачили, як з усіх боків йшли «беркутівці».
Ми спершу думали, що вони нас візьмуть в коло. Оточать, щоб не заважали комунальникам обладнувати новорічний майданчик.
Але «беркутівці» підходили ближче. Народ почав тікати під стелу.
Я з другом Сергієм опинилась у першому ряді. «Беркутівці» налетіли на нас, як сарана.
А ми, як 300 спартанців. Так страшно було.
Спочатку кричали «Міліція з народом». Але потім подивились їм в очі й зрозуміли, що зовсім не з народом.
Якийсь дідусь позаду мене виштовхнув на верхню сходинку, а сам став на моє місце. Він врятував мені життя.
Бо першим отримав кийками по животу, спині, голові. Його били і кийками, і ногами. Топтались зверху.
Ми кричали «Що ж ви робите!». Реакції не було.
Вони і далі продовжували забивати нас, як худобу. Один із «беркутівців» мене схопив і відкинув, наче щеня, щоб бити тих, хто стояв позаду мене.
По мені топтались, але не били. Пощастило.
Сергія били по голові. Він вирвався, схопив мене за руку.
Ми почали тікати в бік Європейської площі, через стадіон «Динамо», Аскольдову могилу до Контрактової площі.
Разом з нами бігло ще двоє львів'ян. Вони спали перед нападом. Не встигли забрати свої речі. В рюкзаках залишились документи, одяг.
Чому ми, українці, такі пасивні? Чому не виходимо на вулицю відразу, а чекаємо, поки когось не заб'ють або вб'ють?
Ніхто не чекав, що в демократичній країні таке можливо. З нами мали би бути народні депутати.
Хоча б один. Де вони були? Ніхто нас не охороняв.
Нагадаємо, що дівчина, госпіталізована з Майдану Незалежності після кривавого розгону мітингу – померла в лікарні».