00:51 7 лютого 2024 р.
Латвія запровадила обов’язкову строкову службу для чоловіків від 18 до 27 років, щоб стримати потенційне вторгнення Росії.
Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш у коментарі виданню The Telegraph, пише DailyLviv.com.
Рішення про обов’язкову строкову службу набуло сили за кілька тижнів до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. “Ми знову ввели обов’язковий призов. Це потрібно, щоб збільшити розмір нашого активного та готового резерву”, – заявив Каріньш.
Зобов’язані пройти строкову службу будуть і ті чоловіки віком від 18 до 27 років, які перебувають за кордоном. Відмова у службі загрожує штрафом або в’язницею. Винятки передбачені для латвійців, які мають подвійне громадянство та вже відслужили за кордоном, а також для людей із проблемами здоров’я і батьків-одинаків.
“Ми повинні бути в такому стані готовності, щоб російські генерали та російські політичні класи чітко бачили, що напрямок Європи є забороненим”, – говорить Каріньш. Рішення про введення обов’язкової строкової служби відбувається на фоні намірів Латвії посилити свою обороноздатність, зміцнити армію, розширити сили резерву та поповнити арсенал зброї.
Міністр закордонних справ Латвії зазначив, що зараз Європа повинна показати Кремлю свою готовність до можливого російського вторгнення.
За словами Каріньша навіть за умов, якщо Україна звільнює всю захоплену Росією територію, і війна закінчується, Росія все одно залишиться загрозою. “Зараз я не бачу жодної прямої військової загрози для жодної країни НАТО, і є багато аргументів на користь того, що такий сценарій уявити дуже важко. Але ми стверджуємо, що той факт, що це важко уявити, не означає, що це не можливо спробувати, тому ми маємо просто бути готові”, – додав Каріньш.
Не зважаючи на те, що Латвія вже понад 20 років є членкинею НАТО і розраховує на допомогу союзників у випадку агресії, вона й сама покращує власні воєнні стратегії, щоб підвищити власну безпеку, говорить в інтервʼю Голосу Америки спікерка Латвійського сейму Дайга Міеріня.
“Членство у НАТО посилило наше відчуття безпеки — у нас є колективна оборона. Але ми й самі маємо виконувати домашню роботу”, — каже спікерка парламенту і додає, що вони сподіваються на приєднання Швеції до альянсу, і в майбутньому — України.
Усвідомлюючи цілком реальну загрозу вторгнення з боку східного сусіда й на свою територію, країни Балтії продовжують збільшувати витрати на власну оборону. Наприклад, Латвія планує збільшити оборонні витрати до 3% ВВП до 2027 року.