23:40 20 березня 2014 р.
Фото: lenta-ua.livejournal.com
Такого висновку дійшов керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук.
Він розпочав коментувати підсумки 20 березня на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» традиційно – «з поганого:
1. Найголовніша неприємність – в тому, що 21 березня може стати відправною точкою для не найприємніших подій у нашому нинішньому протистоянні з Росією. Упродовж останнього тиждня ми отримували множинні сигнали, що війська росіян в Криму зорієнтовані: цього дня почнуться якісь серйозні дії. Були такі сигнали і з угрупувань російських військ на наших кордонах, і з Москви.
Ми, група «Інформаційний Опір», намагаємося тричі перевіряти будь-яку інформацію перед тим, як надавати її вам. Я зараз нічим не можу підтвердити ці сигнали і дати конкретику.
Будемо сподіватися, що всі ці нездорові шарудіння – лише чутки. З іншого боку, події останніх тижнів повинні мати розв'язку.
Путін не може тримати тисячі своїх солдатів на кордоні з Україною нескінченно. Армія, яка живе в дірявих наметах у лісах, в нежаркому березні, і жеруть сухпайком, втрачає бойовий дух дуже швидко.
А тому її треба або кидати вперед, або відводити назад. Хочеться вірити, що буде останній варіант.
2. Наші війська в Криму масово припиняють опір. Над частинами та кораблями підносяться російські прапори.
Ми про це попереджали ще багато днів тому і неодноразово, але керівництво в Києві продовжувало займатися приємними мріями про те, що «згинуть наші вороженьки, як роса на сонці» самотужки, вирішивши тим самим серйозну проблему. Не згинули.
У мене язик не повернеться засуджувати тих наших солдатів і офіцерів, які зрадили Присязі. Я засуджую інших. Тих, хто військову Присягу не приймали, але від чиїх рішень залежали долі цих людей.
3. США категорично заявили, що не братимуть участь у військових діях за Україну. У НАТО про це заявили трохи раніше.
Я як людина, котра знайома з військовою політикою, чудово розумію, що це – свята правда, що не вимагає обговорення. Ані США, ані НАТО не мають зовсім ніяких підстав для військового втручання. Більш того: їх втручання – це прямий сценарій третьої світової війни.
Але мене, чорт забирай, цікавить питання: а навіщо треба про це гучно заявляти і всіляко підкреслювати саме в той момент, коли Путін, загарбавши Крим, приготувався до другого стрибка на Україну і тільки й чекає відповідного моменту? Хто тягне за язик і Вашингтон, і Брюссель?
Не хочете або не можете втручатися – сидіть і мовчіть тихо в ганчірочку. Навіщо ж провокувати і без того неадекватного агресора, плювати на думку всього світу?
Навіщо підстьобувати його: мовляв, перед тобою беззахисна Україна, ніхто за неї не заступиться, давай, нахабній! Мені цих високих мотивів не зрозуміти.
З хорошого:
1. Кремлівські параноїки, натхненні «захистом співвітчизників в Криму», поклали око на Естонію. Представник Росії в Раді ООН з прав людини раптом з перепою почав віщати про «стурбованість ставленням до росіян в Естонії» і приплів сюди ж ситуацію в Україні.
Для естонців в цьому маразмі, зрозуміло, нічого хорошого немає (вона хоч і член НАТО, але все одно від погроз олігофренів з ядерною дубиною приємного мало). Але для нас є.
Це – свідчення для всього світу, що путінська Росія – це той самий новий Рейх, про який я говорю постійно. І новими Судетами (тобто Кримом ) нацисти в Кремлі не задовольняться. Чим раніше це зрозуміють на Заході, тим краще для всіх.
2. Росія погрожує, що зробить у відповідь заходи, якщо Україна буде зазіхати на її власність (раніше міністр юстиції України виступив із погрозою компенсувати збиток від націоналізації української власності у Криму за рахунок майна «Газпрому» ). Такі погрози в даному випадку – це сигнал, що Київ натиснув на хвору мозоль нібито невразливих «рембо» в Кремлі.
Виявляється, «рембо» тремтять за свою плюшки в Україні. І якщо толково підійти до вирішення питання, то можна доставити чимало неприємних відчуттів цим лицедіям. З користю для України та її народу, звичайно.
3. Сьогодні українські ЗМІ повідомили: флагман ВМС України фрегат «Гетьман Сагайдачний» прогнав російські кораблі з територіальних вод України. Ось так вийшов, і без єдиного пострілу прогнав.
Чотири кораблі супротивника тікали так, що в окремі моменти наближалися до світлової швидкості. Російські матросики сипалися за борт, як горіхи з дірявого мішка.
Я знаю, що це фейк. Але, грець його авторам, це дуже веселий фейк!
Так нехай новий день принесе нам обнадійливі новини, які не виявляться обманом».
Як повідомляє «Щоденний Львів», міністр оборони Росії запевнив американського, що не вторгнеться в Україну.