17:38 14 січня 2016 р.
Фото: прес-служба Львівської міськради
Прощання з Вірою Крокіс відбудеться в суботу, 16 січня, з 11.00 до 12.00 у каплиці на вулиці Пекарській, 52, після чого «Реню» поховають на Янівському кладовищі у Львові (близько 13.00).
«Учора, 13 січня, на 92-му році життя померла Віра Крокіс («Реня») – одна з небагатьох жінок в УПА, нагороджена Срібним Хрестом Заслуги, відповідно до наказу головного командира УПА від 30 липня 1950 року, зв’язкова, надрайонова Українського Червоного Хреста на Рогатинщині, політув’язнена», – повідомили сьогодні, 14 січня, «Щоденному Львову» в прес-службі міської ради, де також поінформували:
Прощання з Вірою Крокіс відбудеться в суботу, 16 січня, з 11.00 до 12.00 у каплиці на вулиці Пекарській, 52, після чого «Реню» поховають на Янівському кладовищі у Львові (близько 13.00). Керівник інформаційно-освітнього відділу Меморіального музею «Територія Терору» Людмила Левченюк розповіла:
«З Вірою Крокіс ми потоваришували майже два роки тому, коли працювали над створенням виставки «Особистість vs. Тоталітаризм». Тоді разом із нею мені вдалося записати детальну біографію і через зустрічі та розмови пізнати її як особистість.
Це була дуже відважна жінка. Наважитися покінчити зі собою, вижити і витримати тортури, але не видати важливої інформації та своїх побратимів, можуть не всі. Для виставки ми з нею обрали кредо зі сказаних нею ж слів: «Мені треба далі йти дорогою, яку я почала…».
Ці слова дуже добре її характеризують. Вона не втрачала духу боротьби навіть у свої 90. Під час однієї з наших останніх зустрічей пані Віра підписала книги, які ми передали для бійців у шпиталь. Тоді ж вона активно в’язала шкарпетки для бійців у зону АТО. Такі люди, як «Реня», – це легенди і приклади для наслідування».
Віра Філяк народилася 29 січня 1924 року у селі Дички (тепер – Рогатинський район Івано-Франківської області). У 1932-1939 роках навчалась у місцевій українській школі, в 1939-1940 роках – у радянській середній школі, після чого до червня 1941 року – у педагогічній школі в Рогатині.
Наприкінці 1941 року вступила до Юнацтва ОУН. 1941-1943 роках здобувала освіту в торговельній школі та проходила практику в Ревізійному союзі українських кооператив, де мала можливість підпільно друкувати повстанські листівки. Там і залишилась працювати.
У 1943 році гестапівці обшукали робоче місце Віри і квартиру, де вона мешкала разом із подругою. Після цього через загрозу арешту Провід ОУН наказав їй покинути роботу і перейти в підпілля. Влітку 1943 року Віра пройшла таємний вишкіл організаторів сітки Українського Червоного Хреста у селі Підмихайлівці Рогатинського району, після чого створювала та навчала кущі УЧХ в околицях Галича та Бурштина, пізніше була надрайоновою УЧХ Рогатинщини. У підпіллі отримала псевдо «Реня».
20 травня 1947 року Віра була заарештована у Львові. Перебувала під слідством у тюрмі на Лонцького. Щоб не видати таємної інформації, випила отруту. Після невдалої спроби отруєння вистрибнула з вікна.
Отримала значні травми, проте її врятували і продовжили допити. Півтора місяці перебувала в тюремній лікарні, після чого її перевели до тюрми в Івано-Франківську. 20 листопада 1947 року «Реня» була засуджена за статтею 54-1 «а», 54-11 («зрада Батьківщини», «участь у контрреволюційній організації») Кримінального кодексу УРСР до 10 років позбавлення волі та етапована до таборів ГУЛАГу.
Під час перебування в тюрмі Віра отримала звістку про нагородження її Срібним Хрестом Заслуги, відповідно до наказу головного командира УПА від 30 липня 1950 року. Покарання відбувала у виправно-трудових таборах Челябінської та Магаданської областей (тепер – Росія).
13 січня 1956 року Віра була звільнена, після чого перебувала на спецпоселенні в Магадані. У травні 1957 року повернулась до рідного села. Згодом деякий час мешкала в Рогатині, працювала кравчинею в ательє. 1960 року вийшла заміж за Юрія Крокіса та переїхала до Львова, займалась моделюванням і пошиттям одягу.
У 1965-1984 роках завідувала складом готової продукції на заводі «Електрон», у 1988–1997 року була секретаркою Спілки політв’язнів України, в 1996-2006 роках працювала скарбівничою Ліги українських жінок. Брала активну участь у діяльності львівських товариств та організацій: «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок». У 2012 році отримала нагороду Срібний Хрест Заслуги УПА, яку від імені громади Львова їй передав міський голова Андрій Садовий. Померла 13 січня 2016 року».