17:24 18 грудня 2025 р.
Будуть запроваджені єдині правила чесності та відповідальності у сфері освіти й науки.
Верховна Рада України ухвалила Закон про академічну доброчесність, над яким ініціатори та експерти працювали майже два роки. Про це повідомила Судово-юридична газета, пише DailyLviv.com.
Зокрема, законопроєкт №10392 був зареєстрований ще у січні 2024 року. У червні того ж року парламент проголосував за законопроєкт вцілому, а вже 17 грудня 2025 року Верховна Рада остаточно ухвалила документ у цілому. Документ має на меті запровадити єдині правила чесності та відповідальності у сфері освіти й науки.
Закон визначає базові цінності та принципи академічної доброчесності, яких мають дотримуватися всі суб’єкти академічної діяльності. До таких цінностей належать чесність, довіра до результатів академічної роботи інших осіб, повага до честі та гідності членів академічної спільноти, справедливість, відповідальність за власні дії, а також стійкість у дотриманні академічних норм і рішучість у формуванні культури доброчесності.
Крім того, закон закріплює ключові принципи академічної доброчесності. Серед них — пріоритет навчання та виховання здобувачів освіти з дотриманням етичних стандартів, публічність правил і процедур, нульова толерантність до порушень, повага до авторського права та інтелектуальної власності, а також уникнення конфлікту інтересів.
Окрему увагу документ приділяє діяльності педагогічних, науково-педагогічних і викладацьких працівників. Вони зобов’язані дотримуватися принципів академічної доброчесності, поважати здобувачів освіти й колег, ґрунтувати свою роботу на достовірних даних, перевіряти інформацію та формувати чіткі й зрозумілі вимоги до навчальних завдань. Зокрема, вони мають забезпечувати прозору систему оцінювання, доброчесно оцінювати академічні роботи та своєчасно реагувати на порушення, ініціюючи притягнення до академічної відповідальності.
Водночас для науковців закон встановлює обов’язок надавати правдиву інформацію про методи та результати досліджень, чітко відмежовувати власні напрацювання від результатів інших авторів, забезпечувати прозорість досліджень, повідомляти про джерела фінансування та можливі конфлікти інтересів, а також дотримуватися законодавства у сфері інтелектуальної власності.
Також чіткі правила запроваджуються для здобувачів освіти. Вони зобов’язані виконувати навчальні завдання самостійно, коректно посилатися на використані джерела, а у разі використання власних попередніх робіт чи матеріалів, згенерованих комп’ютерними програмами, зазначати це із поясненням методики їх створення.
Крім того, академічні твори повинні містити правдиву інформацію та перелік усіх авторів і осіб, які брали участь у їх створенні. Дисертації та кваліфікаційні роботи, підписані кваліфікованим електронним підписом, підлягають обов’язковому оприлюдненню на вебсайтах закладів освіти або в академічних репозитаріях у відкритому доступі. Оцінювання результатів діяльності має здійснюватися за чіткими критеріями, без стороннього втручання та упередженого ставлення.
Окремі вимоги закон встановлює і для експертів у сфері освіти та науки. Зокрема, вони зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та не можуть оцінювати заклади чи установи, у яких працювали або навчалися, протягом трьох років після звільнення або завершення навчання.
Під час організації конкурсів, відповідно до закону, організатори мають забезпечити рівні умови для всіх учасників, заздалегідь визначати та оприлюднювати правила їх проведення, а також гарантувати доброчесне та неупереджене оцінювання результатів.
Закон ґрунтується на Конституції України та доповнює чинне законодавство у сфері освіти, зокрема закони «Про освіту», «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність». При цьому заклади освіти й наукові установи в межах своєї автономії зможуть запроваджувати додаткові правила і процедури забезпечення академічної доброчесності, якщо вони не суперечать закону.
Документ охоплює всі види академічної діяльності — від навчальної та викладацької до наукової й науково-педагогічної, а також створення, виконання та оцінювання проєктів у сфері освіти і науки.
Водночас дія закону не поширюється на відносини, що стосуються особистих немайнових творів.