14:30 4 вересня 2025 р.
Опитуванням охопили 31 школу області та 1087 учнів 8-11 класів.
Про це інформує пресслужба Львівської облради, пише DailyLviv.com.
57% школярів 8-11 класів шкіл та гімназій Львівщини хотіли б здобувати вищу освіту в Україні. 21% – поки не визначилися, чи залишаться на Батьківщині. Такі дані соціологічного дослідження, яке провела Дослідницька агенція Fama у навчальних закладах області упродовж 19 травня – 3 червня 2025 року, інформує пресслужба Львівської облради.
Результати цього дослідження, які представила СЕО дослідницької агенції FAMA Мар’яна Малачівська, обговорили сьогодні, 4 вересня, під засідання робочої групи з питань національної пам’яті при Львівській обласній військовій адміністрації та презентували на брифінгу для журналістів.
«Триває робота напрацювання стратегії національної пам’яті Львівської області, а також плану заходів для її практичної реалізації. Ці документи плануємо розробити до кінця року. Метою проведеного соціологічного дослідження є з’ясувати нинішній стан справ та визначити основи для напрацювання Стратегії національної пам’яті Львівщини. Формувати світогляд потрібно насамперед серед молоді. Важливо зрозуміти, як діти ототожнюють себе з державою Україна, яким бачать своє майбутнє в країні, як оцінюють, усвідомлюють і тлумачать історичні події та процеси, чи простежують причинно-наслідкові зв’язки між подіями минулого та сьогодення», – зазначив під час спілкування з медіа голова робочої групи з напрацювання регіональної політики національної пам’яті, перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.
За словами соціологів, за можливості поїхати з України, залишитися вдома хочуть 47% опитаних. Але лише 29% з них – точно впевнені у своєму рішенні нікуди не їхати.
Цифра 57% тих, хто планує продовжити навчання в Україні, абсолютно збігається з відсотком тих, хто точно відчуває гордість за свою країну. З твердженням “Я відчуваю гордість за свою країну” погодилися 83% опитаних школярів (57% – цілком погоджуються, 26% – радше погоджуються), ще 14% зайняли нейтральну позицію, і лише 3% не відчувають гордості за свою країну.
Найбільше юнацтво Львівщини пишається українською історією (+82%), незламністю у сучасній війні (+85%), емоційною прив’язаністю до малої батьківщини, свого міста чи села (69%). (На це запитання можна було вибрати кілька відповідей).
Щодо історичної частини дослідження, до ТОП-3 найвідоміших історичних постатей учні 8-11 класів зараховують Богдана Хмельницького, Степана Бандеру і Тараса Шевченка. Четверту сходинку займає Іван Мазепа. Найбільшими лиходіями молодь вважає Сталіна, Путіна, Януковича і Леніна.
Весь перелік героїв налічує 147 постатей (у той час як лиходіїв 116). Серед названих героїв сучасної війни – 37 імен. Зокрема, Дмитро Коцюбайло, Тарас “Сармат” Матвіїв, Юрій Руф. Цікаво, що місцевих видатних діячів опитана молодь, переважно, не називає. Опирається на прізвища з шкільної програми. Проте, все ж, хоче знати більше про свою громаду та село чи місто (67%), також учні заявляють, що такої інформації наразі їм недостатньо.
“З результатів дослідження видно, що освітяни добре справляються з шкільною програмою. Проте треба розуміти, що знання про малу батьківщину дуже важливі, бо знання свого краю – це формування у молоді емоційної прив’язки до нього, любові й готовності тут залишатися, відновлювати економіку, Україну, жити тут і будувати своє майбутнє”, – пояснює в.о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод.
Старшокласники Львівщини високо оцінюють важливість добре знати історію України (78%). Дослідження показало, що в них є запит на сучасні, динамічні й інтерактивні формати навчання, особливо ті, що включають відео та інші цифрові джерела. Використання відеоконтенту напряму пов’язане з вищою зацікавленістю предметом історії.
Майже половина підлітків (48%) на Львівщині відвідують пам’ятні заходи з примусу. Або взагалі не ходять. Більшість тих, хто на такі події все ж приходить, мають на увазі заходи на рівні школи (до 83%). Чверть опитаних приходять на заходи громади (8-25%) і ще менше – на ті, які ініціюють громадські чи скаутські організації (8-20%).
80% опитаних школярів заявляють, що не належать до жодної молодіжної, громадської, спортивної чи релігійної організації.
“Для половини учнів (48%) є нецікавими заходи національної пам’яті, які організовуються як на рівні школи, так і на рівні населених пунктів. Маємо змінити підходи до планування та реалізації таких заходів. Також важливо формувати сприятливе середовище для інтеграції молоді в молодіжні громадські організації (передусім патріотичного спрямування), адже, як бачимо, 80% підлітків не асоціюють себе з жодними молодіжними об’єднаннями”, – каже військовослужбовець, один із ініціаторів розробки регіональної стратегії політики національної пам’яті і член профільної робочої групи Антон Петрівський.
Аж 74% школярів 8-11 класів шкіл Львівщини, які взяли участь у соціологічному дослідженні, вказали, що беруть інформацію з Телеграму. Запитання передбачало кілька відповідей, тож наступним за популярністю новинним джерелом для юнацтва області виявився TikTok (67%). Високі показники зберігає Instagram (49%).
Серед найважливіших джерел інформації опитані назвали також сім’ю (63% опитаних дізнаються новини від батьків). Майже половина школярів отримує інформацію про те, що діється у світі, від вчителів (47%), а 45% опитаних – від друзів.
Дослідження реалізували на замовлення Львівської обласної військової адміністрації та за фінансової підтримки приватного підприємства «Капітель». Формувати опитник для дослідження соціологам допомоги військовослужбовець та співініціатор напрацювання стратегії Антон Петрівський та вчитель-історик, блогер Олександр Сапронов.
Опитуванням охопили 31 школу області та 1087 учнів 8-11 класів. Максимальна теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 3%.
Результати цього дослідження не можуть вважатися репрезентативними щодо учнів 8-11 класів, які відвідують освітні заклади спеціалізованого чи санаторного типу, а також загальноосвітні заклади, переведені на формат дистанційного навчання.