17:38 3 серпня 2021 р.
Андрій М., якому поставили діагноз "дифузний токсичний зоб третього ступеня”, схуд зі 120 до 58 кілограмів
Шиї після такого набряку наче не було - лише голова і плечі. За п’ять наступних років хвороби чоловік втратив 62(!) кілограми.
Так розповів Dailylviv про симптоми свого захворювання 40-річний Андрій М., який, зазвичай, не має звички скаржитися на проблеми зі здоров’ям і стоїчно бореться з недугою, що несподівано спіткала його п’ять років тому.
Тоді одного ранку Андрій М. несподівано не впізнав себе у дзеркалі. Шия у чоловіка спухла і здавалося, що голова відразу переходить у тулуб. Ніяких інших симптомів хвороби не було.
- То якраз були зимові свята, новий рік. До мене колеги з Італії приїхали. Їли, пили по 50 грамів. Зранку встав - шия спухла. Точніше - шиї як такої взагалі не було. Були плечі і голова. Пішов на УЗД. Лікар каже: “Свято, приходьте за тиждень”. Через тиждень зробив діагностику і отримав невтішний результат: “дифузний токсичний зоб третього ступеня”, - розповів Андрій М.
Очевидної причини захворювання, за словами пана Андрія, не було. Щитоподібна залоза його ніколи не турбувала. Лікар припустив, що якась вірусна інфекція або інша хвороба дала ускладення і знайшла слабкий орган.
Після огляду і консультації лікар виписав таблетовані препарати, які мали би поліпшити стан пацієнта.
- Три дні приймав ці таблетки. Але мені було зле. Відчуття - ніби мурашки бігають по тілу, не спав три доби. Зрештою, викинув ліки у смітник, - згадує перший досвід лікування Андрій М.
Після цього чоловік звернувся за допомогою до лікаря-гомеопата.
- Пішов до гомеопата. Він виписав мені гомеопатичні препарати і років чотири, плюс-мінус, було нормально. Тобто - коли проколювався. Коли не проколювався, наставало загострення, - каже пан Андрій.
Гомеопатичні препарати, уточнив пан Андрій, він приймав в ін’єкціях: курсами, по 20 ампул, 3-4 рази на рік.
- Два уколи в тиждень одного препарату колов, два - іншого, - розповів про схему лікування Андрій М. - Це були німецькі препарати компанії Heel, без хімії. Але потім мене вже й гомеопатія не брала. Не допомагало.
За п’ять років, відколи панові Андрієві поставили діагноз, він втратив у вазі 62(!) кілограми.
- До хвороби я важив 120 кілограмів. У мене в сім’ї чоловіки менше 120-140 кілограмів ніхто не важить - такі коні, - жартує пан Андрій.- Коли занедужав, почав різко худнути. За 5 років скинув вагу до 58 кілограмів. Це - при зрості 1 метр 87 сантиметрів.
Колега Андрія М. який лікує бджоловжалюванням захворювання опорно-рухового апарату, порадив йому також випробувати апітерапію.
- Бджіл я не боявся, бо жодної алергії ні на що не було за всі 40 років життя, - наголосив пан Андрій.
Коли Андрій М. уперше прийшов до львівського апітерапевта Івана Пилипчука, то зоб у хворого був завбільшки як два чоловічі кулаки.
- Кадика не було видно, так шия розпухла. Голову опустити було неможливо. Але вже на п’ятому бджоловжалюванні зоб зменшився... вдвічі, - каже він.
Такого швидкого результату Андрій М. не сподівався, хоча на першому прийомі лікар йому сказав, що апітерапія дає добрі результати при захворюваннях щитоподібної залози.
- До лікування почувався дуже погано: руки, все тіло тремтіло, сили не мав. Тахікардія - до 150 ударів на хвилину. Взимку було загострення, то я два тижні лежав на ліжку трупом. Нікуди з хати не виходив, - згадує про свій недужий стан Андрій М. і додає: “У мене, коли загострення, ноги не йдуть. Я з хати в гараж йду, як на Говерлу”.
Після першого курсу бджоловжалювання, який тривав п’ять тижнів, пан Андрій так оцінив результати лікування:
- Почуваю себе дуже добре. Ще ноги іноді підводять. Коли йду, зрідка з’являється відчуття, ніби ноги в бетон залили, і я їх піднести не можу. На роботу ходжу, нікому про свої проблеми не розказую. Поповнів кілограмів на сім. Тахікардії немає. Зараз приймаю по 16 бджіл за сеанс. Їм усе, без проблем, і обов’язково - мед, 1 чайну ложку на день.
Зараз пан Андрій проходить другий курс бджоловжалювання. Попереду - ще два.
- Я вірю на 100%, що все буде добре,- підсумував Андрій М.
"Я була на гормонах. Тіло було надуте, як губка, а обличчям нагадувала тих жінок, що п’ють"
Dailylviv два роки тому писав про іншу пацієнтку, яка чотири роки приймала гормони через гіперфункцію щитоподібної залози. Бджоловжалювання допомогло їй відмовитися від медикаментів і нормалізувало роботу ендокринної залози.
- Я була на гормонах. Тіло було надуте, як губка, а обличчям нагадувала тих жінок, що п’ють. Хоча я взагалі не вживаю алкоголю. Важила 113 кілограмів. Моя щитоподібна залоза виробляла гормонів Т3 і Т4 вдвічі більше за норму, а тиреотропного гормону, який продукує гіпофіз, було менше, ніж 0,005 мкМЕ на мілілітр. Це при нормі – 0,4-4,0 мкМЕ на мілілітр, - згадує пані Надія.
За її словами, вона була дуже ослабленою.
- Піт стікав градом при найменшому навантаженні, серцебиття було таке, що тремтіли руки, мала задишку. Прокидалася зранку, лежить тискомір, міряю пульс - 103 удари на хвилину. Потім дійшло до 110, - розповідає пані Надія.
Лікар ставив їй бджоли безпосередньо на повіку і на обличчя, згадує пацієнтка.
- Я думала, що від ужалювання буду спухати. Але Іван Йосипович ставив бджоли на такі акупунктурні крапки, які не давали припухлості. Уже після першого курсу гормони Т3 і Т4 внормувалися, а тиреотропного гормону, який виробляє гіповіз, уперше за всю історію хвороби стало більше. У мене він був менше 0,005 мкМЕ на мілілітр, а вже є 0, 115 тисячних. Це ще не норма. Але результат дуже добрий. Зараз серцебиття - 77-80 ударів на хвилину. Максимальний тиск був 150. Тепер - до 130 і менше. Спати почала, - підсумовує пані Надія.
"Від однієї бджоли у мене... знявся біль голови"
Іншій пацієнтці, Надії Н., лікарі поставили діагноз збільшення щитоподібної залози, дифузно-колоїдний зоб.
- Зі щитоподібною залозою у мене проблеми були орієнтовно з 20-ти років, - розповідає Надія Нижник. - Це - частково спадкове захворювання. 10 років тому УЗД показало вузлики в цій залозі. Цього разу вузлових утворів і порожнин ультразвуковий апарат не виявив. Але залоза була збільшена, а самопочуття - дуже поганим.
За приписом лікарів Надія Н. почала вживати різні фармацевтичні препарати, починаючи від знеболювальних і закінчуючи судинорозширювальними.
За її словами, лікування було циклічним. Три місяці приймала медикаменти, симптоми хвороби послаблювалися, а як робила паузу на 1-2 місяці, то знову змушена була братися за медикаменти.
Врешті-решт Надія Н. ризикнула звернутися до нетрадиційної медицини.
- Від однієї бджоли у мене... знявся біль голови! Через тиждень я відчула приплив енергії. За два тижні щезли дискомфорт і печія в шлунку. Я вже могла пити каву з молоком, від якої довелось відмовитись через підвищену кислотність. І лише тремор ще повертався час від часу. Тоді лікар порадив змінити принципи харчування.
Я відмовилася від цукру, перейшла на роздільне харчування. А головне - припинила вживати жмені таблеток, - розповідає про покрокові поліпшення свого стану пані Надія.
Довідка
Дифузний токсичний зоб (Базе́дова хворо́ба, хвороба Грейвса, хвороба Перрі, хвороба Флаяні) — захворювання, що виникає в зв'язку з підвищенням функції щитоподібної залози, що призводить до надходження надмірної кількості тироксину до крові. Виникненню дифузного токсичного зобу сприяють психічні травми, інфекційні хвороби тощо. Початкову стадію дифузного токсичного зобу виявити важко, але на пізніших стадіях її ознаки стають досить чіткими. Серцево-судинні розлади: відчуття серцебиття в спокої, прискорення пульсу понад 100 уд/хв, збільшення щитоподібної залози (зоб), підвищення обміну речовин, зокрема основного обміну (тобто посилене споживання кисню, збудження, тремтіння рук, пітливість, схуднення на 10-15 кг та більше, підвищений апетит, екзофтальм (випинання очей), зниження якості життя.