23:29 22 квітня 2020 р.
Без Covid-19 всі померлі, ймовірно, прожили б довше: на годину, на один день, тиждень або цілий рік.
"Спочатку Інститут Роберта Коха (RKI) не рекомендував робити розтин тіл померлих від коронавірусу, щоб захистити медиків від зараження. Однак дослідники з Гамбурга і Базеля взялися за це - і зробили перші висновки", - повідомляє німецьке видання Süddeutsche Zeitung.
В Університетському госпіталі Базеля зробиои розтин 20 тіл пацієнтів, які померли від Covid-19. "У всіх обстежених була гіпертонія, - говорить професор Олександр Цанков, керівник патологоанатомічного відділення. - Також у великої частини пацієнтів було сильно виражене ожиріння, тобто у них була значна зайва вага". Серед померлих, за словами медика, переважали чоловіки. Більш ніж у 2/3 померлих були пошкодження коронарних судин, що виникли раніше, третина пацієнтів хворіли на діабет".
Поряд із з'ясуванням раніше перенесених захворювань загиблих медики з команди Цанкова також вивчили ушкодження легеневої тканини померлих. "Запалення легенів було у найменшого числа пацієнтів, - каже він. - Під мікроскопом ми побачили тяжке порушення мікроциркуляції в легенях". Це, за його словами, означає, що кисневий обмін більше не функціонував, і пояснює труднощі при штучній вентиляції легенів пацієнтів з Covid-19 у відділеннях інтенсивної терапії: "Можна давати пацієнтові скільки завгодно кисню - він просто більше не буде переноситися далі".
Зараз Інститут Роберта Коха вже відкликав свою рекомендацію не розтинати тіла померлих від коронавірусу.
Судмедексперт Клаус Пюшель з Університетської клініки Гамбург-Еппендорф у період з 22 березня до 11 квітня здійснив розтин тіл 65 пацієнтів, які померли від коронавірусу. У розпорядженні Süddeutsche Zeitung, телерадіокомпаній NDR і WDR є доповідь про ці випадки, яка минулого тижня була скерована в управління охорони здоров'я Гамбурга. Професор підтвердив справжність доповіді, але не побажав відповісти на запитання про неї. Він сказав лише, що на даний момент в Гамбурзі розтято більше 100 тіл пацієнтів і у всіх них були перенесені раніше захворювання.
Доповідь збігається з деякими висновками, зробленими в Базелі. Наприклад, в тому, що у більшої частини померлих були серцеві захворювання. Згідно з доповіддю у 55 з 61 пацієнта, обстежених в Гамбурзі, були "раніше перенесені серцево-судинні захворювання", тобто гіпертонія, інфаркт, атеросклероз і інші проблеми з серцем. 46 людей перенесли захворювання легенів. У 28 були ушкодження інших органів, наприклад, нирок, печінки або трансплантованих органів. 16 осіб страждали деменцією, в інших був рак, сильно виражена зайва вага або діабет.
У світі поки що мало системних досліджень про розтин тіл померлих від Covid-19. Наприкінці березня лікарі Університетської клініки Пекіна надали дані, отримані в результаті розтину 29 тіл. Вони підкреслили, що вірус вразив не тільки легені, але й імунну систему та інші органи. У науковому журналі Lancet патологоанатоми з Цюріхського університету повідомляли про ознаки того, що вірус викликав важкі запалення кровоносних судин у різних органах.
В Італії управління охорони здоров'я опублікувало доповідь, в якій були перелічені перенесені захворювання тисячі семисот тридцяти вісьмох померлих пацієнтів. Однак доповідь грунтується не на результатах розтину, а тільки на даних, узятих з медичної документації хворих. Там також найбільш часто зустрічалися гіпертонія, діабет і захворювання коронарних судин.
Спроба відповісти на спірне питання про те, вмирають пацієнти від вірусу чи від супутніх захворювань, робиться лише в доповіді судмедексперта з Гамбурга Клауса Пюшеля. У 61 з 65 померлих причиною смерті був позначений Covid-19. В інших чотирьох вірусне захворювання не було причиною смерті.
Звичайно, очікувана тривалість життя померлих пацієнтів з безліччю раніше перенесених захворювань була коротшою, ніж у здорових. Але без Covid-19 всі ці пацієнти, ймовірно, прожили б довше: на годину, на один день, на тиждень або на цілий рік.
Джерело: Süddeutsche Zeitung
Розрідження крові може зменшити смертність від коронавірусу. Про це свідчать відразу дві публікації медиків з Університетського госпіталю Цюріха (USZ).