12:00 18 квітня 2021 р.
Тести на кількістьТ-лімфоцитів в організмі людини можна здати в двох лабораторіях— у Тернополі та в Києві в Інституті геронтології, розповів патофізіолог і генетик з Києва, доктор медичних наук, професор Віктор Досенко.
У боротьбі з коронавірусом антитіла нічого не вирішують. Наші головні захисники — Т-клітини (або Т-лімфоцити). Саме від цих клітин залежить, як упорається наш організм із вірусом. Про це ZN.ua, пише Dailylviv, розпитувала патофізіолога і генетика, доктора медичних наук, професора, керівника відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. Богомольця НАНУ Віктора Досенка.
— Люди чомусь звикли вважати, що лише антитіла — наш захист. Але це неправильно, — каже Віктор Досенко. — Відтоді, як у 1908 році Пауль Ерліх та Ілля Мечников отримали одну на двох Нобелівську премію. До присудження премії велася велика дискусія про природу імунітету — чи він є гуморальним (тобто таким, що забезпечується антитілами), чи клітинним. Мабуть, ця суперечка триває й досі, бо в ті часи Нобелівський комітет крапку в ній не поставив, а вирішив поділити премію між цими двома вченими, фактично визнавши, що імунітет є і гуморальним, як це доводив Ерліх, і клітинним, у якому велику роль відіграють фагоцити, і це було доведено Мечниковим. Відтоді імунологія змінилася докорінно, однак теза про бінарну структуру імунітету зберігається. В одному випадку для перемоги над хворобою визначальними є антитіла, в іншому — клітини. Тому десь перемагає гуморальний імунітет, а десь — клітинний.
Що стосується коронавірусу, то для мене як патофізіолога абсолютно очевидно, що тут визначальну роль відіграє клітинний імунітет. Антитіла ж, якщо й мають якесь значення, то, швидше за все, є сурогатним маркером розвитку клітинного імунітету. Тобто їх наявність свідчить, що клітини, ймовірно, борються з вірусом... Людина може перехворіти на ковід і не мати антитіл. Тоді постає запитання — а за рахунок чого вона одужала? За рахунок клітинного імунітету, тієї другої частини Нобелівської премії.
— Є дослідження, які підтверджують визначальну роль клітинного імунітету під час пандемії?
— Звісно, є. І таких досліджень багато, вони доводять, що саме клітинний імунітет, a не антитіла, має вирішальне значення. Ми зараз спостерігаємо якусь усесвітню пандемію імунологічної безграмотності, тому що всі говорять лише про антитіла. Насправді антитіла ніколи не побачаться з вірусом, бо він працює всередині клітин, куди антитіла не потрапляють.
А ось Т-клітини (або Т-лімфоцити) розпізнають інфіковану клітину й нищать. Це роблять Т-клітини — кілери. Вони не взаємодіють безпосередньо з вірусом, вони просто розпізнають уражену ним клітину, «бачать», що вона має чужорідний генетичний матеріал, чужорідні антигени, і моментально нещадно нищать її разом із усіма вірусами. Це схоже на акт знищення терористів, яких треба всіх разом накрити. Антитіла знищують їх по одному, але вірусів так багато, що ніяких антитіл ніколи не вистачить, аби «перестріляти» всі віруси, які є в організмі.
— Але кількість Т-клітин у різних людей різна? Від чого вона залежить?
— Вона залежить від кісткового мозку, що міститься в наших пласких кістках — грудині, тазових кістках. Ось там утворюються всі клітини крові, в тому числі й Т-лімфоцити. Одні з них стають клітинами-хелперами (помічниками, які захищають організм від вірусу), інші — кілерами (вбивцями вірусу). «Т» в назві Т-лімфоцитів — від слова «тимус», що з грецької перекладається як «душа». Коли в нас щось болить, ми кажемо «душа болить» і хапаємося за ділянку проєкції тимуса...
— Тобто Т-лімфоцити — це душевні лімфоцити?
— Так. Подивіться, який гарний переклад, — вони душевно вбивають наші інфіковані клітини. Своїх убивають, але ці свої вже стали чужими, вони з чужорідною інформацією ворога. Це не одноразові бійці, як антитіла. Одне антитіло може вбити (зв'язати) лише від двох до десяти антигенів (білків) вірусу , а Т-лімфоцит може знищити їх осередок — тисячі клітин, у яких розмножуються мільйони вірусів.
— Якщо в людини був тяжкий перебіг хвороби, це означає, що в неї слабкий клітинний імунітет, тобто мало Т-лімфоцитів?
— Так. Тяжкість перебігу ковіду — чітка ознака маленької кількості лімфоцитів. Це називається лімфопенія, бідність на лімфоцити. Її наявність свідчить про те, що все в перебігу хвороби буде дуже погано. В журналі СЕLL було опубліковано дослідження, де на графіках чітко показано, що тяжкий перебіг ковіду супроводжується майже повною відсутністю лімфоцитів. Купа антитіл, а людина вмирає! Чому? Бо без клітинного імунітету ми беззахисні перед будь-якою вірусною хворобою. І коли ми постійно говоримо про антитіла, це ображає лімфоцити: вони, фактично, врятували людину від ковіду, а вся слава дісталася антитілам. Це несправедливо й не відповідає науковим фактам.
— Чи існують тести, які дозволяють визначити рівень Т-клітин в організмі людини?
— Розумні люди у світі є, звісно, й вони розуміють, що треба визначати саме кількість Т-лімфоцитів в організмі людини. І якщо в людини знаходять специфічні Т-лімфоцити, це означає, що вона точно хворіла і в неї точно був певний вірус. Звісно, тести на кількість Т-клітин існують. І їх виробництво дуже активно розвинулося під час пандемії, з'явилося багато комерційних наборів тестів. В основі таких наборів лежить принцип EliSpot.
— В Україні роблять такі тести?
— Роблять. Не знаю, чи пропонують таку комерційну послугу, не впевнений у цьому. Але такі тести можна здати, за моєю інформацією, в двох лабораторіях— у Тернополі та в Києві в Інституті геронтології.
На що і як впливає кожна з протикоронавірусних вакцин: нових і старих
ІФА-тест не дозволяє поставити діагноз: його не робить ніхто у світі, - науковець