Скільки походів у туалет потрібно здоровій людині

Про два важливі наукові дослідження розповідає BBC-Україна, пише DailyLviv.com. Лікарі твердять, що спорожняти кишківник здорова людина повинна щодня або не менше трьох разів на тиждень.

Традиційно вважають, що одне випорожнення на день - ознака доброго стану кишківника. 

Наприкінці 1980-х років Кен Хітон з Бристольського університету і його колеги провели опитування жителів Східного Бристоля, поставивши їм доволі зухвале запитання - як часто ви какаєте?

Результати були дуже різні. Найчастіше люди ходили в туалет раз на день. Таких було 40% серед чоловіків і 33% жінок. Деякі робили це рідше - один раз на тиждень, інші - тричі на день.

Загалом дослідники дійшли висновку, що "умовно нормальну функцію кишківника мають менш як половина населення. При цьому молоді жінки та люди з низькою вагою, як правило, рідше випорожнюються".

До речі, це був не єдиний внесок Хітона в науку. Пізніше він допоміг розробити Бристольську шкалу форми калу, яка разом з ілюстраціями стала практичним посібником для діагностики проблем із травленням.

Шкала містить зручні описи калових мас: від "окремих твердих грудочок, подібних на горіхи" до "пухнастих шматочків з нерівними краями".

Форма, зовнішній вигляд та консистенція калових мас є значно кращим критерієм, ніж частота "походів в туалет".

Якщо це відбувається тричі на тиждень, і ваш кал дуже твердий - це теж варіант норми.

Але якщо ви надмірно напружуєтесь, коли намагаєтесь сходити в туалет, або відчуваєте, що не повністю спорожнили кишківник, вам, можливо, доведеться змінити спосіб життя.

Дослідник Шон Гіббонс та його команда з Інституту системної біології в Сіетлі проаналізували дані 1400 здорових дорослих людей, зокрема інформацію про спосіб життя, біохімічний аналіз крові, стан мікробіому кишківника, генетику тощо.

Учасників розділили на чотири групи за частотою дефекації (випорожнення):

- закреп (1-2 дефекації на тиждень);

- низька норма (3-6 на тиждень);

- висока норма (1-3 на день);

- діарея.

Гіббонс виявив, що у людей, які какають від одного до трьох разів на день, частка "добрих" бактерій у кишківнику - вища, ніж у тих, хто відвідує туалет рідше.

А затримка калових мас призводить до збільшення в крові токсинів (крезолу та індоксил-сульфату).

"Ми виявили, що навіть у здорових людей, які страждають від закрепів, їх рівень у крові підвищений", - пояснює Гіббонс, додаючи, що ці токсини особливо шкодять ниркам та сприяють розвитку хвороби Альцгеймера.

А от в людей з діареєю дослідники виявили ознаки запалення та пошкодження печінки. Гіббонс пояснює: під час діареї організм виділяє надлишкову кількість жовчної кислоти, яку б інакше печінка переробила для розчинення та поглинання харчових жирів.

Дослідження також показало, що вік, стать та індекс маси тіла суттєво пов'язані з частотою дефекації. Зокрема, для молодих людей, жінок та тих, хто має низьку вагу, як правило, характерні рідші випорожнення.

Золотою серединою вчені вважають дефекацію від 1-2 раз на день до кількох разів на тиждень. Тоді кишкові бактерії ферментують клітковину. Саме вони пов'язані з добрими показниками здоров'я і самопочуття.

Одним з показників здоров'я кишківника є час проходження їжі через травну систему - так званий кишківний транзит.

Його можна легко перевірити в домашніх умовах, з'ївши яскраво забарвлену їжу, наприклад, буряк, і відмітивши час, який знадобиться для того, щоб вона вийшла. Загалом, що більший час транзиту, то рідше людина какає і частіше страждає від закрепів.

Гіббонс та інші вчені підозрюють, що, коли калові маси затримуються в кишківнику, мікроби не отримують свіжої їжі й виснажують доступну клітковину, яку мають ферментувати в корисні жирні кислоти. При цьому утворюються побічні продукти, шкідливі для здоров'я.

Ще одне дослідження показало: ті, в кого час транзиту через кишківник коротший, мають менше вісцерального жиру, який накопичується в глибині тіла - між органами в черевній порожнині.

Вісцеральний жир небезпечний тим, що підвищує ризик розвитку багатьох захворювань, включно із серцево-судинними, діабетом і деякими видами раку.

Люди ж з коротким кишківним транзитом демонстрували здоровішу реакцію на їжу: в їхній крові знижувався рівень цукру та ліпідів, що зменшувало ризик серцево-судинних захворювань.

Часті закрепи виникають також на тлі застоїв жовчі й утворення каменів у жовчному міхурі чи протоках.

Зрештою, закрепи є одним з чинників онкології кишківника. Однак докази цього неоднозначні й потребують додаткових досліджень, кажуть вчені.

"Ми всі маємо стежити за своїм калом, оскільки це, по суті, безплатний тест на здоров'я кишківника, - каже Емілі Лімінг з Королівського коледжу Лондона. -  І тут важлива не лише частотність, а й консистенція, колір та форма".

У здорової людини кал подібний на ковбаску. Про закрепи свідчить кал, що має форму грудочок. При запальних процесах екскременти мають неоднорідний характер та слиз.

Чорний і червоний колір калу може з'явитись після вживанням буряку, журавлини, темних продуктів або медичних препаратів. Однак тривалий чорний кал може бути ознакою колоректального раку, тому тут важливо якомога швидше звернутися до лікаря.

Також варто поговорити з лікарем, якщо у вас регулярно виникає діарея або раптові позиви сходити в туалету, та якщо після їжі часто з'являються спазми, здуття живота та гази.

Зрештою, щоб мати регулярну дефекацію, а відтак, краще здоров'я, Гіббонс радить їсти більше фруктів та овочів, пити більше води та мати регулярну фізичну активність.