П'ять основних вимірів особистості

Публікацію на тему людських характерів подало BBC-Україна, пише DailyLviv.com. Ще в Давній Греції лікарі говорили про чотири рідини (гумори), від яких нібито залежали і здоров'я, і характер людини. Це були кров, слиз (флегма), жовта й чорна жовч. Вважалося, що здоров'я й характер залежать від рівноваги цих гумор: якщо якась бере гору, це призводить до хвороб і визначає темперамент.

І хоча медицина давно пішла вперед, ці стародавні уявлення дивним чином звучать знайомо й сьогодні.

Століттями будували уявлення про людський характер:

Холерики (жовта жовч) — запальні, уперті, різкі.

Меланхоліки  (чорна жовч) — похмурі, схильні до смутку.

Флегматики (слиз)  — спокійні, повільні, неквапні.

Сангвініки (кров) — життєрадісні, рухливі, енергійні.

Ці уявлення здавалися настільки природними, що їх можна було знайти скрізь — у літературі, мистецтві й навіть у практичних порадах на кшталт "що їсти і як лікуватися".

Давньогрецький лікар Гіппократ і римський філософ та медик Гален зіставляли характери з природними стихіями і порами року:

меланхолік — холод і сухість, зима, старість;

сангвінік — тепло і вологість, весна, юність;

холерик — спека і сухість, літо, дитинство;

флегматик — холод і волога, осінь, зрілість.

Навіть зовнішність, на їхню думку, могла підказати характер: меланхоліки - бліді й похмурі, флегматики - огрядні й повільні, а холерики — різкі й гарячі.

У середньовіччі ця система пояснювала буквально все: хвороби, настрій, навіть долю. Лікарі призначали дієту, клімат чи процедури залежно від "головної гумори" пацієнта.

Аж до XVII століття праці Галена вважалися майже священними текстами.

Лише з розвитком анатомії, появою мікроскопа і відкриттям кровообігу теорія поступово відійшла на другий план.

І все ж відгомін античної теорії чути навіть у ХХ столітті. Німецько-британський психолог Ганс Айзенк побудував модель особистості на двох осях — екстраверсія та нейротизм. Комбінації підозріло нагадували давні темпераменти:

холерик — високий нейротизм + екстраверсія,

меланхолік — високий нейротизм + інтроверсія,

сангвінік — низький нейротизм + екстраверсія,

флегматик — низький нейротизм + інтроверсія.

Сьогодні в психології переважає модель "Великої п'ятірки", яка описує п'ять основних вимірів особистості — відкритість, сумлінність, екстраверсію, доброзичливість і нейротизм. Але й у цій сучасній схемі легко впізнати відлуння стародавньої теорії "чотирьох гуморів".

Вчені сперечаються, наскільки коректно ділити людей на типи. У реальності більшість з нас не вписуються в чіткі рамки. Але бажання "розкласти все по поличках" живе в нас досі. Тести на визначення типу особистості Маєрс-Бріггс, гороскопи чи вікторини в соцмережах — усе це спадкоємці тієї ж потреби. Тож звичка ділити людей на "холериків" і "сангвініків" пережила тисячоліття — і ще довго нікуди не зникне.